Блог майстра виробничого навчання Ірини Кононенко

Доброго дня.
Шановні учні, у зв'язку з карантином навчання продовжуємо дистанційно. Тому далі подаю завдання, які ви маєте виконати.
Відповідно плануючої документації, наступна тема для опрацювання.

29.03.2021р.

Тема уроку: Обробка кишені простої складності. Обробка застібки. Обробка верхнього зрізу брюк поясом, корсажною стрічкою, обшивкою.

Пояснення нового матеріалу.

Обробка простої накладної кишені.

Деталі для накладних кишень викроюють з припуском для підгинання по бокових і нижній сторонах на 1...1,5 см з урахуванням того, що ширина оздоблювальної строчки дорівнює 0,5...1 см. По верхньому краю кишені припускають 2…4 см залежно від моделі і технології обробки кишені.
Обробляють кишеню в такій послідовності.

1. Намічають місце кишені на пілочках або спідниці сукні по лекалу.

2. Викроюють кишені по лекалу, залишаючи з бокових сторін і знизу припуски. У виробі з сипких тканин зрізи кишень обметують.

3. Заметують сторони кишені на 0,5 см від підігнутого краю і лінії підгину верхнього краю кишені. Довжина стібків при заметуванні 0,5...1 см. Якщо кишеня викроєна по косій нитці або тканина виробу розтягується, то, щоб запобігти відтягуванню, у верхньому його краї розміщують прокладку завширшки 3...5 см. Прокладку вирізують з бавовняної або лляної тканини.

4. Припрасовують кишеню з вивороту або через пропрасовувач.

5. У виробах з тонких тканин припуск з бокових сторін зшивають на ширину припуску, попередньо відігнувши його на лицьовий бік, а потім вивертають і припрасовують. Для економії тканини верхній край кишені можна обробляти обшивкою.

6. Уточнюють місце кишені на основній деталі по лекалу.

7. Накладають кишеню на деталь. Малюнок суміщають, якщо передбачено моделлю.

8. Настрочують кишеню оздоблювальною строчкою. Початок і кінець її закріплюють подвійною строчкою. Відстань строчки від краю кишені залежить від моделі.

9. Перевіряють якість з'єднання кишені з виробом.

10. Відпрасовують готову кишеню.

У масовому виробництві обробку накладної кишені і її з'єднання з основною деталлю виконують без попереднього заметування бокових сторін і приметування до виробу. Після обметування бокових сторін кишеню пришивають до основної деталі по намічених лініях за допомогою спеціального пристрою або настрочують оздоблювальною строчкою з одночасним підгинанням бокових сторін кишені.

Накладні кишені

Такі кишені виконують з основного матеріалу, але в деяких випадках дуже ефектно виглядають накладні кишені з оздоблювального матеріалу. Для зміцнення входу в кишеню дають прокладку з полотна або флізеліну. Верхній зріз накладної кишені обробляють припуском або обшивкою. Бічні і нижні зрізи накладної кишені підгинають, запрасовують по намічених лініях і настрочують на половинки брюк на певній відстані від краю залежно від моделі.

Обробка накладної кишені із зборками чи складками

Назва операції	Технічні умови виконання, графічне зображення операції
1. Утворити зборки або закласти складочки.	По верхньому краю накладної кишені за моделлю.
2.Обробити бічні сторони і нижній край кишені.	Якщо є припуски, перегнути на виворітний бік і запрасувати, а овальні краї кишені обробити обшивкою, яку викроюють залежно від форми кишені.
3. Запрасувати смужку тканини для обкантування верхнього краю кишені.	Перегнути вдвоє поздовж, виворітним боком усередину, і запрасувати згин, одночасно підігнути всередину кінці смужки на 1 см.
4. Пришити смужку (попередньо можна приметати) до верхнього краю кишені (операція 1).	Підготовлену смужку лицьовим боком вкласти на лицьовий бік кишені зрізами до її верхнього зрізу, приметати і пришити. Ширина шва залежить від ширини канта.
5.Виметати шов пришивання смужки.	Пришитою смужкою обігнути шов, утворити кант і закріпити його прямими ручними стібками, які прокладають на відстані 0,1 см від шва пришивання смужки. При цьому з виворітного боку кишені під строчку повинен потрапити внутрішній край смужки.
6. Закріпити кант машинною строчкою (операція 2).	У шов пришивання смужки.
7. Запрасувати кишеню.	3 виворітного боку.
8.Приметати кишеню до основної деталі.	По контрольних знаках на основній деталі прямими стібками на відстані 0,3- 0,5 см від бічних і нижнього кпаїв кишені.
9. Настрочити кишеню на основну деталь.	На відстані від бічних і нижнього країв за моделлю. У верхній частині кишені з виворітного боку під строчку підмасти клаптики бавовняної тканини прямокутної форми.

Обробка кишень в швах.

Для обробки кишені вирізують дві деталі мішковини, причому їхні верхні краї роблять трохи вужчими від нижніх. Основна нитка в мішковині проходить по довжині деталі.

Обробляють кишеню в такій послідовності.

1. Намічають місце кишені на основних деталях виробу проведеними крейдою лініями або надсічками.

2. Пришивають мішковину до бокових зрізів спідниці швом завширшки 1...1,5 см між надсічками або проведеними крейдою лініями, випускаючи мішковину вгору за надсічки або проведені крейдою лінії на 2...З см. Пришивають мішковину,

3. Розправляють мішковину на виворітний бік деталі і прокладають оздоблювальну строчку, якщо вона передбачена моделлю, по верхній деталі. Строчку прокладають за допомогою лапки-напрямляча. 4. Зшивають частини основної деталі (бокові шви) й одночасно сторони мішковини швом завширшки 1...1,5 см.

5. Обметують бокові шви виробу й одночасно зрізи мішковини.
6. У кінцях кишені з лицьового або виворітного боку ставлять закріпки, іноді для оздоблення їх роблять у вигляді трикутників.
7. Відпрасовують готову кишеню.

Кишені у швах з листочкою, клапаном, бейкою або рюшами обробляють аналогічно, тільки деталі листочки, клапана, рюш розміщують відразу на основній деталі кишені лицьовим боком всередину; на них накладають деталь мішковини й одночасно пришивають їх до основної деталі виробу між надсічками або проведеними крейдою лініями.

Видикишень

Обробка застібки.

http://vyzanielider.ru/ukraine/kniting/obrobka-zastibki-bliskavki-na-zhinochix-bryukax.php

http://boguslav-vpusp.net.ua/images/Files/Kravec/Bryuku/obrob_zastib_bluskavku_u_br-z_dzhuns_tk.pdf

Обробка верхнього зрізу брюк поясом, корсажною стрічкою, обшивкою.

Назва операції	Технічні умови на виготовлення операції	Малюнок
1. Обробка пояса 1.1. Підготовка деталей крою	Пояс – 1 деталь із тканини верху. Довжина пояса дорівнює виміру обхвату талії плюс 2-3 см (припуск на застібку), плюс 1,0-1,4 см на шви обшивання бокових сторін пояса; ширина – по моделі плюс 2 см на шви пришивання
	Прокладка пояса – 1 деталь із клейового матеріалу. Довжина і ширина прокладки дорівнює відносно ширині пояса в готовому вигляді. Дублюють пояс або підпояс в залежності від ТУ на модель
1.2. Обшивання кінців пояса	Кінець пояса обшивають швом шириною 0,5-0,7 см. Кінець перехідного пояса по боковій стороні обшивають також швом шириною 0,5-0,7 см, а по нижньому зрізу – швом шириною 1 см. Кути висікають, кінці пояса вивертають, виметують, припрасовують
2. Пришивання пояса до спідниці	Спідницю складають з поясом лицьовими сторонами всередину, урівнюють зрізи і пришивають (строчка 1) пояс швом завширшки 1 см.
3. Обробка шва пришивання пояса до спідниці	Виметують шов пришивання пояса, направляючи припуски на пояс. Злегка припрасовують.
4. З’єднання підпояса з спідницею	Заметують або запрасовують пояс вздовж лінії верхнього краю пояса в готовому вигляді. У спідницях із тонких легкообсипаючих тканин підгинають нижній зріз під пояса на 0,8-0,9 см і заметують таким чином, щоб згин перекривав шов пришивання пояса на 0,1-0,2 см. Закріплюють підігнутий край підпояса на верхньому зрізі спідниці, прокладаючи строчку в шов пришивання пояса або по поясу (строчка 2) на відстані 0,1-0,2 см від його краю. Нитки тимчасового призначення видаляють, пояс припрасовують
	У спідницях із товстих тканин обметаний зріз підпояса настрочують в шов пришивання пояса або по поясі на відстані 0,1-0,2 см від його згину (строчка 2). Нитки тимчасового призначення видаляють, пояс припрасовують

https://www.youtube.com/watch?v=WwvPiIzEzKI

30.03.2021р.

Тема: Обметування зрізів деталей. З’єднання передніх і задніх половинок брюк по контрольних надсічках з дотримання технічних умов.

Щоб зрізи припусків не обсипалися, їх обробляють. Професійні кравчині роблять це за допомогою оверлока. Якщо у вас його немає, обметуйте зрізи на звичайній швейній машині або вручну.

Зигзагоподібна строчка – найпоширеніший спосіб обробки зрізів. Вибір довжини стібка і ширини зигзагоподібної строчки залежить від виду тканини. Основне правило: для дуже сипкої тканини – широкі стібки і невелика відстань між ними, для не дуже сипкої – стібки вужчі і відстань між ними більша. При роботі з дуже тонкими тканинами вибирають великий інтервал між стібками, зменшують ширину стібка і, щоб обметаний край не був жорстким, для обметування використовують тонкі нитки для машинного вишивання і штопання. Краще, якщо ви перевірите якість обметування на клапті тканини. При виконанні зигзагоподібної строчки стежте за тим, щоб голка спочатку входила в тканину, а потім – біля самого краю тканини. Сучасні швацькі машини крім зигзагоподібної строчки виконують також різні види оверлочних стібків, що застосовуються і для обметування зрізів тканини. Прочитайте про це в інструкції до вашої швейної машини.

Обробка косою бейкою – дуже трудомістка операція, виконується в тих випадках, якщо виріб не має підкладки, але з внутрішнього боку повинен мати поліпшену обробку. Це робиться так: бейку накладають на лицьовий бік тканини до зрізу і пришивають. Бейкою огинають зріз тканини, підвертають, приколюють до шва пришивання і пришивають вручну або настрочують з лицьового боку .

Ви можете вкласти зрізи в готову складену удвоє і припрасовану косу бейку, а потім її пришити. Обробка сипких, грубих тканин буде міцнішою, якщо косу бейку пришити зигзагоподібним або еластичним швом.

У сучасному виробництві усі зрізи обметують на крає обметувальних машинах.

Пришивання доточок і зшивання виточок. Доточки задніх половинок штанів приметують, а потім пришивають швом шириною 1 см. Нитки змотування видаляють, шви розпрасовують і іноді розстрочують з двох боків на відстані 0,1 см від шва з'єднання. Зрізи швів пришивання доточок повинні бути заздалегідь обметані на спеціальній машині. Виточки на передніх половинках штанів зшивають по намічених лініях, зводячи строчку до кінця виточки нанівець. При цьому деталь складають лицьовим боком всередину по середній лінії. Виточки, що переходять у м'які складки, зшивають на відстані 3—4 см від верхнього зрізу штанів або тільки зметують. Шви відгинають і запрасовують з вивороту до бокового зрізу. Виточки задніх половинок розрізають. Для зшивання виточок задні половинки складають лицьовим боком всередину, зметують по намічених крейдою лініях, вкладаючи в шов малі хлястики з пряжками. Хлястики розміщують на відстані 2,0—2,5 см від верхнього зрізу штанів. Виточки зшивають на відстані 0,1 см від лінії зметування, зводячи шов поступово нанівець і закінчуючи строчку на відстані 1,0~ 1,5 см нижче кінця розрізу виточки. Нитки зметування з швів видаляють. Шви розпрасовують, кінці вкладених хлястиків запрасовують у бік середнього зрізу, слабину в кінцях виточок спрасовують

З’єднання передніх і задніх половинок:

1. Зметати бічні зрізи. Передні і задні половинки штанів складають лицьовими сторонами всередину. Бічні зрізи урівнюють. Зметують зі сторони передніх половинок на відстані 0,9 см від зрізів прямими стібками довжиною 1,0 - 1,5см. На ділянці бічної кишені на задній половинці штанів роблять посадку 0,3-0,5 см. Посадку спресовують.

2. Зшити бічні зрізи штанів По передній половинці. Ширина шва 1,0 см. На ділянці кишені виконати подвійну строчку.

3. Розпрасувати бічні шви на спеціальній колодці, до повного прилягання припусків на шов.

4. Уточнення ширини штанів внизу. Перед з'єднанням крокових зрізів перевіряють ширину брюк внизу на рівні колін.

5. Намітити контрольні крейдяні знаки по крокових зрізах штанів Укласти крокові зрізи передньої і задньої половинок штанів у стик, без перекосів на столі лицьовим боком угору над бічним швом. Починаючи від середнього зрізу,деталі розправити. Зробити крейдяних позначки через 20,0 см. на зрізах передньої і задньої половинок штанів . Контрольні знаки зробити по кроковому зрізу задньої половинки з лицьового боку, передньої - з виворітного, відгинаючи зріз на лицьовий бік.

6. Зметати крокові шви по передній половинці, суміщаючи контрольні знаки на відстані 0,9 см. від зрізів.

7. Зшити крокові зрізи. Зшивають зрізи по передній половинці штанів. Ширина шва – 1 - 1,5см. Нитки зметування видаляють.

8. Розпрасувати крокові шви. Шви розпрасовують на спеціальній колодці. Половинки штанів розкладають.

9. ВТО брюк .

31.03.2021р.

Тема: З’єднання середніх зрізів брюк. Обробка низу брюк. Послідовність виконання ВТО брюк. Обметування петель та пришивання ґудзиків.

Обробка середнього шва штанів

Ліву і праву половинки скласти лицьовими боками всередину вирівняти середні зрізи і зшити їх. Строчку прокласти від надсічки банта з боку лівої половинки, суміщаючи крокові шви, шви пришивання надставок, пояса і обшивання верхнього зрізу. Ширина шва 10 мм. Для більшої міцності середні зрізи зшивають двома строчками.

Середній шов штанів розпрасувати на спеціальній опуклій колодці від верхнього краю, нижню частину не розпрасовувати.

Обробка шва сидіння.

Обметати суцільнокроєні обшивки по краю розрізу та припуски передніх середніх зрізів. Половинки штаніввкласти одна в другу лицевою стороною до лицевої, зметати середні передні зрізи від мітки розрізу до крокових швів, суміщуючи лінії шва. Зшити зрізи. Половинкиштанів розправити. На передніх половинках запрасувати суцільнокроєні обшивки по краям розрізу на виворіт, по правому краю розрізу - вздовж лінії середини переду, по лівому краю розрізу – не доходячи 5 мм до лінії середини переду, щоб застібки блискавки не було видно. Обшивку лівого краю розрізу зрізати на відстані 1,5 см від згину, по нижньому краї обшивки надсікти припуски не доходячи на 5 мм до строчки .

Обробка низу штанів: Низ брюк у залежності від моделі може бути оброблений швом у підгин з відкритим чи закритим зрізом, без манжет, з подвійними манжетами і пришивними чи оброблений бейками.

Найчастіше обробку низу брюк виконують швом у підгин з закритим зрізом, який і використано в обробці мого виробу.

Волого-теплову обробку починають з передніх половинок штанів

Дві передні половинки складають лицьовими боками всередину, вирівнюючи зрізи, розміщують на столі правою половинкою вверх, боковими зрізами до працюючого. Ділянку бокового зрізу від низу до лінії коліна розтягують на 1,2-1,5 см. Утворену слабину тканини спрасовують до середини передніх половинок штанів. Так само обробляють крокові зрізи. Потім повторюють волого-теплову обробку з боку лівої половинки штанів.
Після відтягування бокових і крокових зрізів половинки штанів роз'єднують і складають кожну окремо лицьовим боком всередину так, щоб на ділянці від низу до лінії коліна боковий зріз збігався з кроковим, а далі згин був направлений до згину верхньої передньої складочки, а верхній кінець крокового зрізу дещо виступав за боковий зріз. Складені таким чином половинки зволожують, спрасовують по згину на ділянці нижче коліна для утворення плавної лінії прогину під коліном і злегка припрасовують згин (рис. 3 б). Щоб остаточно закріпити форму штанів, половинку штанів перевертають і повторюють прийоми спрасовування.

Рисунок 3

Задні половинки штанів складають лицьовими боками всередину, вирівнюючи зрізи, і розкладають на столі правою половинкою вгору, боковим зрізом до працюючого (рис. 3 а). Ділянку від низу до лінії коліна спрасовують на 0,8-1 см.
Половинки штанів перевертають кроковим зрізом до працюючого і ділянку від низу до лінії коліна спрасовують так само, як і по боковому зрізу. Потім зволожують ділянку верхньої частини крокового зрізу і середній зріз, лівою рукою беруть за край доточки і, пересуваючи праску, розтягують кроковий зріз на 20 - 25 мм, відводячи його в сторону бокового зрізу. Водночас розтягують середній зріз на ділянці найбільшої виїмки (рис. 3 а). Слабину, що виникла при цьому, спрасовують до середини половинки. Половинки штанів перевертають і повторюють ті ж прийоми з боку лівої половинки. Далі задні половинки роз'єднують і складають кожну окремо лицьовим боком всередину так, щоб на ділянці від низу до лінії коліна боковий зріз збігався з кроковим, зрізи низу були рівні, а далі згин повинен бути направлений до верхньої частини середнього зрізу (на відстані 50 - 80 мм від вершини), в верхній частині кроковий зріз має знаходитися від бокового зрізу на такій відстані, на яку кроковий зріз у верхній частині передньої половинки виходить за боковий зріз.
У такому положенні надають остаточної форми заднім половинкам штанів, спрасовуючи згин деталей під сідницями (тобто навпроти верхніх ділянок крокових країв) так, щоб утворилася при цьому плавна увігнута лінія.
У вузьких штанах згин задніх половинок штанів проти ікроніжних м'язів дещо відтягують. Згин злегка припрасовують, утворену при цьому по згину слабину спрасовують (рис. 3 в).
При масовому виробництві задні половинки штанів формують на пресі з спеціальними подушками.
У штанах з тканин, до складу яких входить великий процент синтетичних волокон, що важко піддаються обробці, волого-теплової обробки передніх і задніх половинок не проводять, а потрібна їх форма досягається зміною конструкції передніх і задніх половинок штанів.

Самостійно доопрацювати тему.

https://pandia.ru/text/80/090/36766-7.php

01.04.2021р.

Тема: Інструктаж за змістом занять. Організація робочого місця. Охорона праці. Виконання операцій простої складності з обслуговування швейних машин потайного стібка, напівавтоматів для виготовлення петель та закріпок, напівавтоматів для пришивання ґудзиків.

ШВЕЙНІ МАШИНИ-НАПІВАВТОМАТИ

1. Загальні відомості про швейні машини-напівавтомати.

2. Призначення й область застосування швейних машин-напівавтоматів.

3. Технологічні характеристики швейних машин-напівавтоматів.

4. Основні механізми швейних машин-напівавтоматів, їхні конструктивні особливості й регулювання.

Швейні машини для пришивання ґудзиків, гачків, виготовлення закріпок і петель належать до спеціальних швейних машин-напівавтоматів. Швейні машини-напівавтомати виконують трудомісткі технологічні операції. При роботі на швейних машинах-напівавтоматах робітниця тільки вкладає в машину виріб або його деталі, вмикає напівавтомат й виймає виріб після виконання технологічної операції. Пришивання ґудзиків, гачків, виготовлення закріпок і петель, а також прорізання отвору петлі на швейних машинах-напівавтоматах виконується автоматично за певну кількість проколів голкою, після чого напівавтомат автоматично зупиняється при верхньому положенні голки. Циклічність роботи швейної машини-напівавтомата забезпечується додатковим механізмом автоматичного зупинника. Зазвичай напівавтомати розташовуються фронтальною стороною до працюючого і управляються двома педалями: одна з них служить для пуску швейної машини-напівавтомата в роботу, інша – для підйому фурнітуротримача або лапок. У процесі своєї роботи швейні машининапівавтомати виконують залежно від потрібної технологічної операції зиґзаґоподібні строчки. Характерною особливістю швейних машин-напівавтоматів, які застосовуються в швейному виробництві, є наявність: механізму двигуна тканини, що автоматично переміщає напівфабрикат по заданому напрямку й на певну величину; механізму автоматичного зупинника швейної машини після виконання нею циклу робіт; механізмів, що автоматично змінюють (за потреби) величину й напрямок руху робочих органів; механізмів і пристосувань, які забезпечують у автоматичному режимі обрізку ниток після закінчення шиття, що потрібно для полегшення установки й знімання виробів та скорочення часу для їх виконання. Аналізуючи роботу різних швейних машин-напівавтоматів для пришивання ґудзиків та іншої фурнітури, виготовлення закріпок і різних орнаментів, помічено в них багато спільного. За характером руху голки й тканини вони можуть бути поділені на чотири групи.

Самостійно опрацювати: обслуговування швейних машин потайного стібка, напівавтоматів для виготовлення петель та закріпок, напівавтоматів для пришивання ґудзиків.

http://boguslav-vpusp.net.ua/images/Files/Kravec/Shveyni_mashunu_napivavtomatu.pdf

02.04.2021р.

Тема: Заправлення, регулювання спеціальних машин для обметування країв деталей. Виявлення і усунення можливих неполадок у роботі машин. Заміна голки. Регулювання натягу нитки.

Самостійно повторити:

Як заправляється 3-нитковий оверлок?

Регулювання натягу ниток.

Які можливі неполадки у роботі обметувальної машини?

Заміна голки.

05.04.2021р.

Тема: Інструктаж за змістом занять. Організація робочого місця. Охорона праці. Контроль якості готового виробу.

Контроль якості швейних виробів

Промисловий контроль якості швейних виробів на швейних підприємствах здійснюють контролери ВТК, які керуються державними, міждержавними і галузевими стандартами, зразками (еталонами) виробів. Основним обов’язком ВТК є попередження випуску недоброякісної продукції.

Приймання швейних виробів за якістю в торгівлі здійснюється відповідно до "Положення про поставки товарів народного споживання", "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", "Правил роздрібної торгівлі швейними, трикотажними товарами і головними уборами". Важливим документом під час приймання є договір на постачання, в специфікації якого наводиться розгорнута характеристика асортименту виробів, указані нормативні документи, що реґламентують якість, сортність і комплектність. Використовуються стандарти на окремі види виробів, стандарти на методи контролю якості, сортність, зразки (еталони) виробів і технічні описи моделей.

Під час контролю якості товарознавці перевіряють відповідність тари, пакування і маркування вимогам нормативних документів, перевіряють комплектність товарів. Відповідно до стандартів на правила приймання швейних товарів встановлюється вид контролю, величина вибірки. Методи контролю якості встановлені ГОСТом 4103-82 "Изделия швейные. Методы контроля качества". Цим стандартом встановлені єдині методи контролю якості швейних виробів як у промисловості, так і в торгівлі.

Під час контролю якості швейних виробів товарознавець з якості перевіряє відповідність зовнішнього вигляду моделі технічному опису і зразку; переглядає тканини верху, підкладки, докладу, оздоблювальні матеріали, фурнітуру; перевіряє відповідність тканин верху за кольором; симетричність деталей верху, напрям і співпадання рисунка, якість швів, строчок, закріпок, обробку ватної прокладки і підкладки; якість волого-теплової обробки (відсутність складок, зморшок); правильність посадки виробу на фігурі. Далі здійснюються контрольні вимірювання лінійних розмірів виробу в цілому та його окремих деталей; виявлення виробничо-швейних і текстильних дефектів (зовнішнього вигляду матеріалів).

Дефекти, виявлені в процесі перевірки якості, враховують під час контролю сортності (рис. 19, 20).

Рис. 19. Горизонтальні (а, б, в, г), вертикальні (д, е) і похилі (є, ж, и) складки у виробах.

Рис.20. Порушення балансу виробів: а, б – порушення балансу в штанах (поперечні і поздовжні складки); в, г – відхилення рукавів вперед або назад; д, е – розходження (заходження) пілочок.

4. Визначення сорту швейних виробів

Під час приймання за якістю швейних виробів у торгівлі насамперед перевіряють правильність встановлення сорту на підприємстві працівниками ВТК.

Сорт швейних виробів визначають відповідно до ГОСТу 12566-86 "Изделия швейные бытового назначения. Определение сортности".

Сорт швейного виробу встановлюють залежно від наявності дефектів зовнішнього вигляду і посадки на фігурі, виробничо-швейних дефектів, а також дефектів зовнішнього вигляду матеріалів.

Залежно від характеру, розміру і місця розміщення виробничо-швейних або текстильних дефектів вироби відносять до 1 або 2 сорту. Дефекти можуть бути на відкритих і закритих частинах виробу і деталях.

Закритими частинами виробу вважаються лацкани з боку пілочок, частина пілочок, що закрита бортом, нижні частини підбортів, підкомір, підзори, внутрішні частини обшивок кишень, гульфік, відкосок, підкладка передніх частин штанів, верхні частини нижніх частин рукавів на відстані 1/3 довжини рукава від шва пройми; нижня частина верхніх сорочок (блузок), які носять заправленими у штани (спідниці), тощо. На закритих частинах виробу і деталях дефекти зовнішнього вигляду матеріалів не враховуються.

Дефекти, які допускаються в 1 або 2 сорті, наведені в таблицях стандарту на сортність. Саме з їх допомогою і встановлюють сорт. У костюмах сортність піджака (жакета) і штанів (спідниці) визначають окремо і встановлюють для комплекта за тією частиною костюма, що має нижчий сорт.

+У виробах з хутряним коміром і на підкладці сорт встановлюється окремо для хутряного коміра і для підкладки. При переведенні в нижчий сорт хутряного коміра або підкладки сорт виробу не знижується. Знижку з основної ціни за пониження сортності проводять із ціни дефектної частини костюма, хутряного коміра або підкладки. З цією метою у костюмах-двійках ціну піджака (жакета) приймають за 60 % загальної вартості, штанів (спідниці) – за 40 %; у костюмах-трійках ціна піджака (жакета) – 50 %, жилета – 15 %, штанів (спідниці) – 35 %. Ціна підкладки становить 10 % вартості виробу. Ціна хутряного прикладу маркується на товарному ярлику.

Відповідно до стандарту на сортність у виробах 1 і 2 сортів не допускаються такі дефекти:

розходження пілочок, шлиці або надмірне заходження однієї пілочки або сторони шліци на другу;
відхилення рукавів уперед або назад;
перекіс або заломлення (на пілочках, спинці, комірі);
виступ підкладки внизу виробу;
пропуск стібків у строчці швейного виробу;
обпалення деталі швейного виробу;
підплетини, дірки, просічки.

Повторити правила з охорони праці.

06.04.2021р.

Тема: Інструктаж за змістом занять. Організація робочого місця. Охорона праці. Розрахунок базисної сітки та креслення деталей плечового легкого одягу.

Для побудови базової конструкції спочатку складають загальну конструкторсько-технологічну характеристику виробу і матеріалів, з яких він виготовляється, потім роблять розрахунки, які передбачені прийнятою системою конструювання. Наступним етапом буде побудова базисної сітки креслення виробу, потім будують креслення основи виробу, яке об’єдную в собі побудову ліній креслення виробу (це лінії середини спинки і пілочки, верхні контурні лінії, виточки на утворення випуклості на груди і лопатки). Далі на креслення наносять конструктивно-декоративні лінії (лінії бічних зрізів, рельєфів, виточок, кишень, складок, лацканів і т. д.) в залежності від виду моделі, тобто будують креслення виробу. І на кінцевому етапі перевіряють якість побудованого креслення. Перш за все перевіряють плавність спряження конструктивних ліній в місцях з’єднання. Також базова конструкція повинна відповідати конструкції виробу, технології його обробки. Такий розрахунок дає змогу визначити основні параметри конструкції. Розрахунок зводиться до визначення основних розмірів базової сітки креслення. Основні розміри деталей виробу визначають по міркам і прибавкам, до них відносяться основні розміри виробу по ширині (ширина спинки, пілочки, пройми і т.д.) і довжині (глибина пройми, рівень лінії грудей, талії, стегон і т.д.). Вихідними даними для побудови конструкції виробу є дані про тілобудову людини, відповідні прибавки, а також відомості про форму одягу, покрій.

Розрахунок креслення конструкції жіночої куртки

№		Найменування конструктивної ділянки		Умовне позначе-ння на креслен-ні			Розрахункова формула			Розрахунок			Резу-льтат
1		2		3			4			5			6
Побудова креслення базисної сітки
1 2 3 4 5 6 7		Ширина сітки Ширина спинки Ширина пілочки Рівень лопаток Рівень глибини пройми Рівень лінії талії Рівень лінії стегон		А _оа₁ А _оа а ₁а ₂ А _о У А _о Г А _о Т Т Б			А_оа₁=С_гІІІ+П_г+1 А_оа = Ш _с + П _шс а₁а₂ = Ш _г + +(С_гІІ - С_гІ) + П_шп А_оУ=0,4Д_тсІІ А_оГ=В_прз+П_спр+ +0,5 П_дтс А_оТ=Д_тсІІ+П_дтс ТБ=0,5*Д_тсІІ- 2,0			48,0+7,5+1 18,2+1,6 17,2+(50,2- -45,7)+1,5 0,4 * 43,0 21,4+2,5+0,5*0,5=21,4+2,5+0,5 43,0+0,5 0,543-2=21,5-2			56,5 19,8 23,5 17,2 24,1 43,5 19,5
1		2		3			4			5			6
Побудова креслення спинки
8 9 10 11 12 13 14 15 16		Ширина горловини спинки Висота горловини спинки Рівень лінії низу Ширина плеча спинки Рівень плечової точки Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка		А_оА А₂А₁ А Н₁ А₂ П₁ Т₁₁П₁ П П₂ Г₁П₃ Г₁1 Г₁Г₂			А_оА₂=С_ш/з+П_шг А₂А₁=А_о^/А₂/3+ +П _вгс АН₁=Д_н+П_дтс А₂П₁=Ш_п+П_пос Т₁₁П₁=В_пкІІ+ +П_дтс+0,7 Г₁П₃= Г₁П₂/3+2,0 Г₁1=0,2* Г₁Г₄+ +0,5 Г₁Г₂= Г₁Г₄/2			18,3/3+1= =6,1+1 7,1/3+0,2 65,2+0,5 13,3+2,0+ +0,5 43,3+0,5+ +0,7 19,8/3+2,0 0,2*13+0,5 13/2			7,1 2,5 63,0 15,8 44,5 0,5 8,6 3,1 6,5
Побудова креслення пілочки
17 18 19 20 21 22	Пониження лінії талії Довжина пілочки до лінії талії Відведення лінії Ширина горловини пілочки Глибина горловини пілочки Положення центру грудей			Т₃ Т₈ Т₈А₃ А₃ А₃₁ А₃₁ А₄ А₃₁ А₅ Г₃ Г₆	Т₃Т₈=0,5 Т₈А₃=Д_тпІІ+П_дтс А₃А₃=0,5 А₃₁А₄=С_ш/3+П_шг А₃₁А₅= =А₃₁А₄+1,0 Г₃Г₆=Ц_г+0,5+П_шп						0,5 44,7+0,5+ +0,5 0,5 18,3/3+1,0 10,1+0,5*1,0			0,5 45,7 0,5 7,1 7,6 10,6
1		2		3				4			5			6
23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39		Положення висоти грудей Розхил надгрудної виточки Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Ширина плеча пілочки Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Висота скату Допоміжна точка Висота скату Довжина рукава Довжина рукава до лінії ліктя Ширина рукава по низу Відхилення по низу рукава		А₄ Г₇ А₄ А₉ Г₄П₄ Г₄П₆ П₆ П₆₁ А₉ П₅ П_{6 3} 3-4 Г_{4 2} П₅ П₅^/ О₁ О₂ О₁ Р_н= О₁ Р_л Р_п О₃= Р_лО₄ О₃ М О₃ Л М М₁ М₁ М₂				А₄Г₇=В _гІІ А₄А₉=2(С_гІІ– - С_гІ)2,0 Г₄П₄= Г₁П₂– 0,5 Г₄П₆= Г₄П₄/3 А₉П₅=Ш_п П₆₃= П₅П₆/2 3-4=1,0 Г₄₂=0,2* Г₁Г₄ П₅П₅^/=0,3 О₁ О₂=В_ок О₁Р_н=О₁Р_л= Ш_рук/2 Р_пО₃=Р_лО₄=О₁* О₂= В_ок О₃М=Д/_г– 1,0 О₃Л= О₃М/2 +3,0 ММ₁=Ш_рук_вн М₁М₂=0,5			27,0 2(50,2- -45,7)2,0 19,5-0,5 19/3 13,3 13/2 1,0 0,2*13,0 0,3 17 17,8/2 17 61-1,0 60/2+3,0 14,0 0,5			27,0 11,0 19,0 6,3 0,6 13,3 6,5 1,0 2,6 0,3 17 8,9 17 60 33 14,0 0,5
Побудова креслення основи рукава
1		2		3		4			5			6
40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55		Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка Допоміжна точка		Р_{п 1} 1 – 1^/ Р_л Р₃ Р₃ Р₃^/ О₃ О₅ О₂ О₆ О_{5 2} О_{6 3} 1 – 1^// Р₃ Р₃^// Р_п Г₂ Р_{п 8} Р₃^//₄ 4 – 5 ЛЛ₁ Л₂ Л₃		Р_{п 1}=Г₄П₆ 1-1^/=0,5 Р_л Р₃=Г₁П₃ Р₃ Р₃^/=0,5 О₃О₅=О₂О₃/2-2,0 О₂О₆= О₂О₆/2 О_{5 2}=2,5 О_{6 3}=2,0 1 – 1^//=1 – 1^/=0,5 Р₃Р₃^//= Р₃ Р₃^/=0,5 Р_пГ₂=Г₁Г₄+0,5 Р_п8=Г_{4 2}+0,5 Р₃^//₄=4Г₂=Р₃^//Г₂/2 4 – 5=1,0 ЛЛ₁=0,7 Л₂ Л₃=1,0			6,8 0,5 8,9 0,5 8,9/2-2,0 8,9/2 2,5 2,0 0,5 0,5 14/2+0,5 2,8+0,5 13/2 1,0 0,7 1,0			6,8 0,5 8,9 0,5 2,4 4,4 2,5 2,0 0,5 0,5 7,5 3,3 6,5 1,0 0,7 1,0
Побудова креслення конструкції одношовного рукава
56 57 58 59 60		Побудова лінії ліктя Оформлення лінії низу Ширина ліктьового перекату вгорі Величина випуклості по лінії ліктя Допоміжна точка		Л₁Л₂₁ М М₁₁ Р_пР₁ Л₁Л₂₂ ММ₃		Л₁Л₂₁= Л₁Л₃/2 М М₁₁= М М₂₂/2 Р_пР₁= О₁ Р_п Л₁Л₂₂=0,8 ММ₃= ММ₁₁			16,5/2 14/2 8,9 8,0 7,0			8,5 7,0 8,9 8,0 7,0
1			2	3		4			5			6
61 62 63 64 65 66 67 68			Допоміжна точка Допоміжна точка Ширина ліктьового перекату вгорі Величина випуклості по лінії ліктя Ширина ліктьового перекату внизу Величина випуклості по лінії ліктя Допоміжна точка Допоміжна точка	М₃ М₃₁ Р_пР₈^/ Р_л Р₂ Л₃ Л₄₁ М₂М₄ Л₃Л₄₂ Р₂₁ 6 6-7		М₃ М₃₁=0,5 Р_пР₈^/=Р_п8 Р_л Р₂= Р_лО₁ Л₃ Л₄₁=Л₃Л₂₁ М₂М₄= М₂М₁₁ Л₃Л₄₂= Л₃Л₄₁= = Л₃Л₂₁ Р₂₁ 6=Р₂Р₃^//2 6 - 7=1,0			0,5 3,3 8,9 8,0 7,0 8,0 12/2 1,0			,5 3,3 8,9 8,0 7,0 8,0 6,0 1,0
Побудова коміра
69 70 71 72			Довжина горловини спинки Ширина відльоту коміра Висота стінки коміра Ширина коміра	А₄3 3₁ 3₂ А₄3₃ 3₃3₄		А₄3=ℓ_гс=10 3₁ 3₂=4,0 А₄3₃=3,0 3₃3₄=9,0			10 4,0 3,0 9,0			10 4,0 3,0 9,0

https://www.kazedu.kz/referat/187658/3

https://vunivere.ru/work24100/page2

https://fs01.vseosvita.ua/0100ibn4-974a.pdf

07.04.2021р.

Тема: Прибавка на вільне облягання фігури в залежності від моделі, тканини, фігури. Вплив прибавок на загальний вигляд виробу.

Мірки зняті з фігури ще не є розмірами деталей виробу, тим більше, що вони знімаються для всіх видів одягу однаково. Тому при побудові креслень враховуються прибавки на вільне облягання.

Вільне облягання – це величина на яку потрібно розширити виріб в певних ділянках. Прибавка на вільне облягання – величина не постійна і змінюється в залежності від виду виробу, від напрямку моди, від товщини тканини та її властивостей (для щільних і дуже тонких повітряних тканин вільне облягання різко збільшується), від статури (для худих вільне облягання більше ніж для повних або ж зовсім маленьке, аж до мінусового; для фігур з невеликим об'ємом грудей і з великими плечима вільне облягання беруть трохи більше), від віку і т. д.

До довжини прибавки на вільне облягання не даються, але при розкрої деталі слід врахувати, що тканина може дати усадку, і тому довжину деталі беруть трохи більше. Для того, щоб запобігти усадці тканини майбутнього виробу, тканину потрібно попередньо продекатирувати. Як це зробити, можна прочитати в статті – Підготовка тканини до розкрою.

Прибавка на вільне облягання для всіх видів силуетів

Мірка	Прилеглий силует		Полуприлегающий силует		Прямий силует	Вільний силует	Дуже вільний силует
Мірка	Тонкі тканини	Щільні тканини	Тонкі тканини	Щільні тканини	Прямий силует	Вільний силует	Дуже вільний силует
Сукні для молодих жінок
СГ1	1,5-2-2,5	2-2,5-3	2-2,5-3,5	3-4-5	3-3,5-4	4-4,5-5	6-7
СТ	2-2,5	2,5-3	2-2,5-4	3-4-5	3,5-4	4,5-5	-
СБ	1-1,5	1,5-2	1,5-2	2-3	2-2,5	3-4	-
По обхвату руки	3-3,5	3,5-4	3,5-4,5	5-6	4-4,5	8-10	10-11
Сукні для жінок середнього віку
СГ1	2-2,5-3	3-3,5-4	3,5-4	4-4,5	4-5	5-6	7-8
СТ	2,5-3-4	3,5-4	3,5-4-5	4-6	4-5	5-6	-
СБ	1,5-2	2...	2...	2,5...	2-3	-	-
По обхвату руки	3-4	4,5	4,5-5	5-6	6-7	9-11	11-12
Сукні для жінок старшого віку
СГ1	Не задовільно		3,5-4	4,5-5,5	5,5-6	6,5-7	8-9
СТ			4-5	4,5-5,5	5,5-6	6,5-7	-
СБ			2...	3	4	-	-
По обхвату руки			4,5-5	6	6-8	9-11	12-13

Прибавки на вільне облягання


Назви прибавки	Умовне позначення	Величина прибавок, см.
Ширина пілочки	Пшг1	5.0
Ширина спинки	Пшс	1.0
Обхват талії	Пт	2.0
Обхват стегон	Пб	2.0

https://studwood.ru/1887375/tovarovedenie/vibir_obgruntuvannya_pribavok

https://shii-sama.at.ua/publ/rizne/pribavki_na_vilne_obljagannja/38-1-0-1630

2. Тема: Вплив прибавок на загальний вигляд виробу.

Кожне вимірювання виробу по конструктивних ділянках відрізняється від розмірної ознаки, відповідної цій ділянці, на величину, звану прибавкою (або сумарною прибавкою).

Сумарна прибавка і є другою частиною початкових даних для побудови конструкції виробу. У загальному випадку сумарна прибавка складається з мінімально необхідної (технічною) і декоративно-конструктивної прибавок.

Прибавки мають велике значення уивиготовленні одягу, та пливають на загальний вигляд виробу. Від виду прибавки залежит її значення та функція. Призначення технічної прибавки — забезпечення свободи руху і дихання людини, мінімального тиску на тіло, створення повітряного прошарку для регулювання теплообміну в підодежному шарі і шкірного дихання.

Друга складова сумарної прибавки — це конструктивно-декоративна прибавка. Вона має виключно важливе значення при створенні силуетної форми виробу і розподілі модельних ліній.Декоративно-конструктивна прибавка залежить від об'ємів одягу і її форми і визначається в процесі роботи художника-модельєра і конструктора. Її іноді неможливо встановити без виготовлення зразка або макету, особливо для складних моделей. На величину декоративно-конструктивної прибавки роблять вплив напрям моди і призначення моделі, особливості статури людини, товщина матеріалів, використовуваних для верху і прикладу.

Таким чином, величина прибавки залежить від наступних чинників:

ступені облягання одягу (може бути дуже щільною, щільною, середньою і великою);

• асортиментної групи одягу (плаття, жакет, пальто і т. д.);

• силуетної форми виробу (прилеглий силует, напівприлеглий, прямій, що розкльошує);

• ступені рухливості того або іншого конструктивного поясу фігури (плечовий пояс, грудний, талевый, стегновий і т. д.).

Конструктивна прибавка — складова частина конструктивного відрізка, яка збільшує або зменшує розмірну ознаку з урахуванням фізіоло-гігієнічних вимог, товщини пакету, свободи облягання залежно від призначення одягу, модного напряму, силуету; впливає на розміри готового виробу.

Прибавка на свободу облягання — прибавка, що враховує фізіоло-гігієнічні вимоги, товщину повітряних прошарків, залежна від призначення одягу, динаміки, моди, силуету.

Фізіоло-гігієнічна прибавка — прибавка, що забезпечує свободу дихання, кровообіги, зручність травлення, можливість терморегулювання, газообміну і службовка для створення мікроклімату і комфортних умов для організму

прибавка на динаміку — прибавка, що враховує зміни розмірів тіла при русі.

прибавка на товщину пакету матеріалу — прибавка, що враховує товщину всіх шарів матеріалів внутрішнього пакету, що знаходиться під проектованим одягом, і зовнішнього, власне пакету проектованого одягу.

Технологічний припуск — складова частина конструктивного відрізка, що враховує спосіб з'єднання деталей, необхідність волого-теплової обробки, властивості матеріалів; на розміри готового виробу не впливає.

Припуск на усадку при волого-тепловій обробці — припуск, що враховує зміну конструктивних відрізків залежно від усадки матеріалу при волого-тепловій обробці.

Допуск — що допускається технічними нормами відхилення від необхідного розміру при виготовленні виробів.

2. Методи формоутворення, що використовуються при конструюванні сучасного одягу.

Існують такі методи формоутворення:

-конструктивний;

-дія на «грубу» структуру матеріалу;

-дія на «тонку» структуру матеріалу;

-використання розтяжності матеріалу.

Конструктивне формоутворення - залежить від задуму художника,властивостей матеріалів, та певних виробничих вимог. У будь-якому випадку слід дотримуватись принципу який . полягає в тому, що вершини виточок завжди повинні бути спрямованні на найбільш виступаючі ділянки поверхні тіла людини.

Дія на «грубу» структуру матеріалу – це рухлива структура матеріалу. Це здатність тканини змінювати кут між нитками основи і утка, властивість до драпірування.

Цей метод характеризується тим ,що матеріал формується на молекулярному рівні під впливом 6температури, вологи, тиску та часу, а також насичення матеріалів хім..речов.

це формоутворення під дією ВТО суха теплова обробка(сухе видавлювання); формування під впливом ВТО з використанням хім..речовин(плісе, гофре);формування під впливом ВТО з температурою, вологою та тиском(пароповітряні манекени.в цьому випадку відбувається деформація як «грубої» так ї «тонкої» структури матеріалів з наступною її фіксацією); фронтальне дублювання.

Використання розтяжності трикотажу

Цей вид формоутворення застосовується у поєднанні з 1 та 2 методами.

Поєднання деталей різного переплетення та розтяжності в одному виробі. поєднання в одній деталі виробу ділянок різного переплетення або розтяжності. Завуження розмірів одягу відносно розмірів фігури.

Переваги конструктивного методу: необмеженість застосування; можливість створення будь-якої форми; стійкість форми при експлуатації.

Недоліки:збільшення кількості членувань збільшує витрати матеріалів; збільшення працевитрат; складності при використанні сипучих матеріалів; прорубувальність матеріалів.

3. Характеристика вимог до проектування одягу промислового виробництва.

Вимоги до проектування одягу промислового виробництва діляться на дві великі групи: споживацькі показники і техніко-економічні. Споживацькі показники підрозділяються на: соціальні, функціональні, естетичні, ергономічні, експлуатаційні. Техніко-економічні показники: стандартизації, уніфікації, технологічності, економічності.

Соціальні показники характеризують відповідність виробів суспільним потребам, що обумовлюють необхідність їх виробництва і збуту. Тому ці вимоги необхідно враховувати ще на стадії розробки технологічного завдання при визначенні асортименту виробів. Якщо цей фактор не враховувати, то це при веде до збитків внаслідок затоварювання.

Функціональні показники визначають ступінь відповідності одягу основному призначенню, зовнішньому вигляду і психологічним особливостям споживачів. Призначення визначає вимоги до моделі, конструкції та матеріалів.

Естетичні показники. Якщо вони відсутні, то одяг перестає виконувати одну з основних своїх цільових функцій. Естетичні вимоги до промислових виробів – це вимоги естетичності форми виробу і її органічного взаємозв’язку з функціональним змістом виробу, також вимоги стильової та художньої виразності.

Ергономічні показники характеризують ступінь пристосованості виробу до людини і засновані на ергономічних властивостях системи ,, людина – виріб – середовище,, . Контакт людина з виробом відбувається на біологічному та психологічному рівнях. На біологічному – тому що одяг вкриває більше 80 % поверхні тіла, яка знаходиться з ним в постійному контакті. В результаті біологічної взаємодії у людини виникають психологічні відчуття тепла, холоду, комфорту, тиску, напруження, які впливають на психологічний стан. До естетичних відносять показники гігієнічності, антропометричної, статичної і динамічної відповідності.

Експлуатаційні показники(надійності). Надійність – це важлива експлуатаційна характеристика одягу. Ці показники визначають ступінь стабільності збереження якості одягу в процесі експлуатації: довговічність, ремонтоздатність, формостійкість.

Показники стандартизації та уніфікації конструкції одягу визначають ступінь конструктивної і технологічної прийнятості одягу. Для оцінки рівня конструктивної прийнятості використовують коефіцієнти уніфікації – показники , що визначають застосування уніфікованої технології та типових технологічних процесів.

Показники технологічності визначають ступінь прогресивності конструкції і технології, ступінь механізації і автоматизації, трудоємкості і матеріалємкості виробу. Технологічність конструкції ділять на : виробничу і експлуатаційну. Виробнича – це скорочення витрат на конструкторську і технологічну підготовку виробництва і процеси виготовлення. Експлуатаційна – скорочення витрат на обслуговування і ремонт виробу.

Показники економічності характеризують витрати на конструкторську і технологічну підготовку виробництва та промислове виготовлення одягу, а також споживацькі властивості.

Типовий розподіл композиційної прибавки П16 (Пг) між основними ділянками конструкції виробу (у частках від П16)

^{Вид одягу}	^Спинка	^Пройма	^{Пілочка}
^{Чоловічий}	^{0,25 - 0,3}	^0,55-0,4	^0,2-0,3
^{Жіночий}	^{0,25 - 0,3}	^0,7-0,5	^{0,05 - 0,2}

https://studopedia.ru/16_75152_harakteristika-vidIv-pribavok-ta-pripuskIv-yakI-vikoristovuyutsya-dlya-konstruyuvannya-odyagu.html

08.04.2021р.

Тема: Інструктаж за змістом занять. Організація робочого місця. Охорона праці. Загальні відомості про асортимент тканин для легкого плечового одягу. Властивості натуральних та синтетичних тканин.

Асортимент тканин для виготовлення суконь.

Асортимент тканин для виготовлення виробів поясного асортименту. Волокнистий склад тканин. Властивості, характеристика тканин за призначенням. Натуральні целюлозні тканини. Натуральні білкові тканини. Натуральні шовкові тканини. Тканин із хімічних волокон. Тканин із синтетичних волокон. Прикладні та з'єднувальні матеріали. Фурнітура.

Асортимент тканин для виготовлення халатів.

Асортимент тканин для виготовлення блуз.

ТКАНИНИ ДЛЯ СУКОНЬ ТА СОРОЧОК

Асортимент платтєво-сорочкових тканин дуже багаточисельний та різноманітний за волокнистим складом, структурою, оздобленням. Він нараховує декілька сотень артикулів бавовняних, лляних, вовняних та шовкових тканин.

Тканини для суконь виробляють різними видами переплетень. За характером забарвлення їх випускають відбіленими, гладкофарбованими, надрукованими, строкатими, меланжевими, мулінованими та меланжево-строкатими. Тканини для суконь та блуз дуже різноманітні за видами оздоблень. їх випускають гладкими (гладдєвими), ворсовими (з розрізним або начісним ворсом), гофрированими, тисненими, травленими, флокірованими, з різноманітними за технікою виконання друкарськими малюнками, зі спеціальними оздобленнями, які покращують експлуатаційні якості тканин. За призначенням платтєві тканини поділяються на тканини для нарядних, повсякденних та домашніх суконь; жіночих та для дівчаток. Вимоги до тканин визначаються їх призначенням.

Тканини для нарядних суконь повинні відповідати основній функції - мати красивий зовнішній вид, відповідати за колористичним оформленням, фактурою, оздобленням сучасному напрямку моди та стилю. Вимоги з гігієнічності, зносостійкості та вартості для таких тканин не дуже суворі.

Тканини для повсякденних та домашніх суконь, поряд з красивим зовнішнім видом, повинні мати добрі показники гігієнічних властивостей, високу зносостійкість, раціональну вартість.

Тканини для сорочок за структурою виробляють переважно гладдєвими, переплетеннями: полотняним, різними комбінованими (поздовжньо-смугастими), саржевим та похідними від нього, деякі види - простими жакардовими (на основі полотняного). За забарвленням їх випускають відбіленими з високим ступенем білизни, гладкофарбованими переважно в світлі кольори, строкатими в клітинку або смужку, деякі види - надрукованими (в клітинку або смужку) та меланжевими. З метою покращання експлуатаційних властивостей тканин їх піддають різним видам оздоблень: протиусадочним, незминальним, ворсуванню та іншим. За призначенням сорочкові тканини поділяються на тканини для нарядних, повсякденних літніх та зимових сорочок та для верхніх сорочок спортивного типу. Для нарядних сорочок використовують тканини високого ступеня білизни. Для повсякденних сорочок використовують тканини широкої гамми кольорів: гладкофарбовані, надруковані, строкаті, меланжеві. Сорочкові тканини повинні мати красивий, сучасний зовнішній вид, бути гігієнічними, зносостійкими, мати міцне фарбування, раціональну вартість, усадку не більше 3%.

Платтєво-сорочкові тканини - це переважно легкі (70-130 г/м²), м'які, еластичні тканини, але є і жорсткі, більш важкі (до 250 г/м²) та щільні тканини, що визначається їх призначенням.

Волокна. Властивості. Догляд.

В основному розрізняють натуральні та хімічні волокна. Перші, у свою чергу, поділяються на волокна тваринного походження (шерсть і шовк) і рослинні (бавовна, льон, тощо).

Хімічні волокна також поділяють на дві групи: штучні хімічні волокна (целюлозні) - віскоза, модал, ліоцель, купра, ацетат, триацетат, що отримуються з рослинної сировини (целюлози); та синтетичні хімічні волокна - поліестер, поліамід, поліакрил, поліуретан, тощо - вихідним матеріалом яких є нафтопродукти. Шляхом тривалої хімічної переробки, з нафтопродуктів отримують гранулят - він і стає сировиною для виробництва синтетичних хімічних волокон. У розплавленому стані гранули пропускаються через фільтри. В результаті утворюються нескінченні цівки, які залежно від подальшої переробки перетворюються на найрізноманітніші волокна та нитки - від блискучих до матових, від дуже тонких до високооб’ємних, імітуючих шовк, бавовну або шерсть.

Натуральні волокна

Волокна рослинного походження

Бавовна (CO).

Бавовняне волокно отримують з коробочок бавовнику. Якість залежить від довжини волокна - чим воно довше, тим бавовна краща та дорожча.

Властивості. Бавовняне волокно дуже міцне, зручне та теплостійке. Відрізняється прекрасною гігроскопічністю, поглинає багато вологи (20 - 65% від власної ваги) та при цьому не здається вологим. У процесі мерсеризації (обробки розчином їдкого натру при одночасному розтягуванні волокна) бавовняні волокна набувають м’якого блиску, посилюється їх міцність на розрив і вбираюча здатність.

Мерсеризована бавовна у порівнянні зі звичайною - більш міцна, краще фарбується та злегка блищить. Тканина з бавовни майже не гріє, тому чудово підходить для спекотної погоди. Теплозахисні властивості можна підсилити в результаті процесу ворсування. Бавовняна тканина сильно мнеться та при пранні сідає. Особлива обробка - апретування або облагороджування - робить бавовну безусадковою та такою, що не мнеться.

Бавовняне волокно дуже стійке як під час носіння, так і при прасуванні, воно не витягується, не викликає алергії, поглинає вологу.

Вимоги по догляду. Білизну, яку дозволяється кип’ятити, можна прати у пральній машині при температурі 95°С, кольорову білизну - при 40°С. Білу бавовну краще прати універсальним пральним порошком, а кольорові речі - порошком для тонких тканин. Махрові рушники та нижня білизна при сушінні в машині стають дуже м’якими навіть без додавання пом’якшуючих засобів при полосканні.

Однак сушіння бавовняної тканини машинним способом може викликати сильну усадку, тому вдаватися до неї слід тільки при наявності дозволяючого символу. Прасування виробів з апретованої бавовняної тканини здійснюють в режимі «шерсть». В інших випадках вироби з бавовни можна прасувати в режимі «бавовна», причому краще за все, при невеликому зволоженні.

Переваги

Недоліки

· Добре носиться

· М’яка

· Зручна при носінні

· Еластична

· Гарна поглинаюча здатність (гігроскопічність)

· Міцність при пранні

· Натуральний матеріал

· Мерсеризована бавовна більш міцна, гарно блищить

· Легко мнеться

· Сідає

· Жовтіє на світлі

Льон (LI).

Зі стебел цієї рослини отримують лляні волокна, з яких прядуть пряжу для лляного полотна.

Властивості. Лляне полотно має дуже гладку поверхню з матовим блиском, мало забруднюється та майже не обсипається. Льон легко вбирає, зберігає та швидко віддає вологу (до 23%). Завдяки гігроскопічності, одяг з льону позитивно впливає на природну терморегуляцію тіла і прекрасно підходить для літа та тропіків. Лляне полотно - дуже міцний матеріал, а у вологому стані воно ще міцніше, ніж у сухому. Наявність у його складі рослинного клею робить полотно твердішим і жорсткішим, ніж у бавовняних тканинах.
Льон – матеріал, що мнеться, проте мнеться він пластично.

Вимоги по догляду. Лляне полотно добре переносить кип’ятіння. Проте, залежно від виду обробки, його краще прати при більш низькій температурі: кольорове полотно - при 60°С, апретоване - при 40°С, в машині у делікатному режимі. Біле або вибілене лляне полотно перуть із застосуванням універсального порошку, небілений та кольоровий льон - з порошками для делікатних тканин. У сумнівних випадках виріб краще віддати в хімічну чистку. При сушінні в машині, лляний виріб може дати сильну усадку. При прасуванні допускається дуже високий нагрів праски, при цьому тканину завжди слід зволожувати.

Переваги

Недоліки

· Дуже міцний

· Добре носиться

· Дихає

· Гарна поглинаюча здатність

· Легкий

· Холодить у спеку

· Витримує високі температури прання та прасування

· Натуральний матеріал

· Легко мнеться

· Погано прасується

· Сідає після прання та розтягується при носінні

09.04.2021р.

Волокна тваринного походження

Шерсть овеча.

Головним «постачальником» шерстяних волокон є вівця. Крім неї тонку вовну дають і інші тварини - кози кашмірської та ангорської породи, ангорські кролики, лами, альпаки та верблюди.

Позначення, що застосовуються виробниками шерстяних тканин «Reine Wolle» (очищена шерсть) або просто «Wolle» говорять про шерсть низької якості або регенеровану шерсть, яку виготовляють з шерстяної вторсировини. Позначення «Schurwolle» (стрижена шерсть) застосовується лише у тому випадку, якщо шерсть отримана від стрижки здорових живих тварин і містить не більше 7% сторонніх волокон. Reine Schurwolle (очищена стрижена шерсть) містить не більше 0,3% домішок. Виробники тільки такої шерсті мають право використовувати символ, який свідчить про те, що вона відповідає міжнародним стандартам якості (Woolmark).

Властивості. Шерстяні тканини мало забруднюються та майже не мнуться. Нерідко шерстяному одягу досить трохи повисіти у вологому приміщенні, щоб розгладилось зминання і вивітрилися запахи поту, їжі та диму. Поверхня шерстяної тканини відштовхує крапельки води, проте вбирає до 40% вологи у вигляді пари. Сохне шерсть повільно. Однак добре зберігає тепло та має властивість звалюватися, що посилює її теплоізоляційні властивості та робить вітронепроникною.

Вимоги по догляду. Шерсть перуть в основному вручну із застосуванням пральних порошків для делікатних або шерстяних тканин. Температура води при пранні не повинна перевищувати 30°С. Прання слід проводити у великій кількості води. Шерсть не любить довгого замочування. Шерстяні вироби ні в якому разі не труть і не викручують. Їх не вичавлюють, а обережно загортають у махровий рушник, потім не підвішують, а розкладають для сушіння. Ні в якому разі не можна сушити шерстяний одяг у машині, на сонці або на опалювальних приладах. Піджаки, брюки, спідниці і т.ін., краще віддавати у хімчистку. Прасувати шерстяні вироби необхідно в режимі «шерсть», з парою або через вологу тканину.

Переваги

Недоліки

· Добре носиться

· М’якість

· Легкість

· Утримує тепло

· Матеріал природного походження

· Висока еластичність

· Добре прасується

· Мало мнеться

· Витримує високі температури

· Поверхня шерстяної тканини відштовхує крапельки води та легко очищається від бруду

· Мохер і кашемір особливо м’які та блищать

· Мериносова шерсть не колеться, гладка, тонка та м’яка, не подразнює шкіру

· Кашмір - пряжа дуже легка, тепла та м’яка, не колеться

· Ангора надає виробам тепло, м’якість і живу ворсистість

· Сідає та деформується

· Може звалятися

· Котується

· Протирається

· Повільно сохне

· Шерсть мериносової вівці дорожча за звичайну

· Кашмір - пряжа, дуже сприйнятлива до тертя та утворення котунів

Lambswolle / WO

Шерсть від самої першої стрижки молодого шестимісячного ягняти. Шерстяні волоски ще не округлилися та не загрубіли, вони дуже тоненькі, загострені та короткі. Шерсть не міцна на розрив, проте по дитячому ніжна та м’яка, пестить шкіру. Використовується у виробництві товстих трикотажних виробів.

Кашмір (WS)

Це волокно одержують з підшерстя кашмірської кози, батьківщина якої - Монголія, Афганістан, Гімалаї. Живуть кашмірські кози в горах на висоті 5000 м і мають чудову щільну шерсть. Їх не стрижуть, а вибирають пух з остьового та покривного волосся під час зміни волосяного покриву. Вихід пуху, очищеного від остей, дуже малий - від 100 до 200 грам на рік на одну тварину. Високоякісний кашмірський пух - один з найдорожчих натуральних матеріалів. Кашемір може бути білого, сірого, коричневого та чорного натуральних кольорів. Для того щоб перефарбувати шерсть, спочатку витравлюють первісний колір, що призводить до погіршення якості: шерсть стає більш жорсткою та втрачає еластичність. Пряжа з кашмірської кози дуже легка, тепла та м’яка, проте занадто піддається тертю та утворенню котунів, тому кашемір, як правило, змішують з вовняними волокнами у різних пропорціях. Трикотаж з вмістом кашеміру підлягає ручному пранню делікатними засобами при температурі не більше 30°С. Віджимати та викручувати його не можна.

Ангора (WA)

Ця шерсть ангорського кролика. Вичісування пуху проводиться два рази на рік. Висококласну якість має шерстяне волосся довжиною від 6 до 10 см. Більш короткі волоски дуже важко утримати в нитки при прядінні та скручуванні. Саме ця не дуже якісна шерсть випадає або «вилазить» з дешевих шерстяних виробів. Сучасні, гібридно виведені в Німеччині ангорські кролики мають довгий ворс з дивовижним блиском і високим коефіцієнтом теплозбереження. Цих тварин стрижуть п’ять разів на рік і отримують 900 - 1000 грам високосортної шерсті від кожної стрижки. Незважаючи на тонкість, волоски ангори дуже міцні. Ангорська шерсть найчастіше використовується у поєднанні з іншими сортами шерсті та синтетичними волокнами у в’язаних виробах. Нові технології ткацтва дали можливість використовувати ангорську шерсть у сучасних тканих матеріалах. У чистому вигляді вона практично не використовується. По-перше, тому, що досить дорога, по-друге, тому, що абсолютно не еластична. Однак ангора просто ідеальна в суміші з овечою або мериносовою шерстю, акрилом. Вона надає виробам тепло, м’якість і живу ворсистість.

Мохер (WM)

Цю пряжу отримують з шерсті ангорської кози. Прямі волокна, при довжині одиничного волокна 120 - 300 мм, майже не скачуються. Вироби з тканин, до складу яких входить мохерова шерсть, мають своєрідну гладкість і шляхетний блиск та шовковистість. Мохер - відмінний регулятор тепла. Тканини, що містять високий відсоток якісного мохеру, дуже добре носяться, проте потребують особливого догляду та важко шиються. Kid-Mohair - це шерсть молодого ангорського козеняти, особливо ніжне та струмуюче, мов шовк, волосся. Мохерова шерсть досить дорога, і її найчастіше прядуть з вовняною або штучною ниткою. Мохер добре забарвлюється, легко очищується від бруду. Перуть його дуже обережно, щоб не втратити «пухнастості».

Шелк (SE).

Натуральне шовкове волокно отримують з коконів тутового шовкопряда, тобто гусені, що зустрічаються в природі або спеціально розводяться людиною. Найбільш високоякісним сортом шовку вважається кручений шовк з довгих ниток, що добуваються з центру кокона. Довжина такої нитки може досягати навіть одного кілометра.

Властивості. Одяг з шовку приємно носити у будь-яку погоду. Він гріє в холод і дає прохолоду в спеку. Будь-яка шовкова тканина вбирає вологу в кількості, рівній майже половині власної ваги, та при цьому на дотик не видається вологою. Шовк швидко випаровує вологу з поверхні шкіри. Однак піт може стати причиною появи незмивних плям, які роблять шовк ламким. Залежно від якості, виду переплетення волокон та оздоблення, шовкові тканини бувають дуже легкими та м’якими або важкими та жорсткими. Відповідно, мнуться більше чи менше. Недоліком є їх низька світлостійкість.

Вимоги по догляду. Шовковий одяг рекомендується віддавати в хімчистку. Вона обов’язкова для виробів з тафти, шовкової парчі, шифону, органзи, шовкового сатину та жоржета. Набивні та темні шовкові тканини теж краще віддавати у чистку, оскільки шовк при пранні сильно линяє. Перуть його вручну, при 30°С м’яким пральним порошком. Не слід терти шовкову тканину руками, вичавлювати або викручувати. Спочатку шовк потрібно добре прополоскати у теплій, потім у холодній воді. Наприкінці полоскання у воду можна додати трохи оцту - це освіжає колір. Шовк не можна сушити машинним способом, а також на сонці або біля опалювальних приладів. Вологі шовкові вироби слід обережно загорнути у тканину та злегка віджати воду. Прасують шовк помірно нагрітою праскою в режимі «шовк» з виворітного боку, у трохи вологому вигляді. При прасуванні тканину не можна збризкувати: від цього на ній можуть з’явитися плями.

Переваги

Недоліки

· Гарний

· Тонкий дихаючий матеріал

· Хороша поглинаюча здатність

· М’який

· Легко прасується

· Добре носиться

· Гріє в холод і дає прохолоду у спеку

· Приємно носити у будь-яку погоду

· Гіпоалергенний

· Не можна прати, тільки хімчистка

· Нестійке фарбування

· Погано складається (січеться у складках)

· Дорогий

· Чутливий до поту, який може стати причиною появи незмивних плям, що роблять шовк ламким

· Не можна сушити на сонці

Хімічні волокна

Штучні целюлозні волокна

Віскозні волокна (VI).

Віскоза є найбільш натуральним з усіх хімічних волокон. Її отримують у процесі регенерації целюлози з деревини хвойних порід (ялина, сосна) за допомогою реакції з натрієвим лугом і сірковуглецем. Целюлоза розчиняється у воді та утворює в’язку масу. Пропущені через дрібні отвори цівки віскози при затвердінні стають віскозними волокнами. Таким чином, віскоза являє собою натуральну целюлозу без сторонніх домішок. Сучасні складні хімічні процеси дають величезний асортимент різних за своїми основними якостями віскозних волокон. Залежно від призначення вони виготовляються з блискучою або матовою поверхнею. Віскозній тканині можна надати вигляду шовку, бавовни або шерсті, змінюючи блиск, товщину волокон або «завиваючи» їх. Наприклад, потовщення та вузлики на волокнах здатні надати їй вигляду льону. Віскоза м’яка, з шовковистим блиском, добре вбирає вологу. Використовується в суміші з іншими матеріалами, найчастіше з еластаном. Він надає полотнам з віскозних волокон еластичність, і вони не так мнуться. Вироби з віскози легко перуться, проте з ними потрібно поводитися дбайливо.

Властивості. Віскозні волокна вбирають вологу краще, ніж бавовна, проте вони менш міцні у вологому стані та не так добре носяться. За своїми фізико-хімічними властивостями віскозні волокна повторюють натуральні матеріали (бавовна, шерсть), а по блиску та гладкості змагаються з шовком.

Вимоги по догляду. Віскозу рекомендується прати вручну або в машині в делікатному режимі при 30-40°С пральним порошком для делікатних тканин. Віскозні тканини можна терти, викручувати або віджимати в центрифузі, їх можна підвісити для сушіння абсолютно мокрими або, загорнувши в простирадло, обережно віджати. Їх також заборонено сушити в машині. Прасують віскозу праскою в режимі «шовк» у вологому стані або через вологу тканину. Вироби з віскозної тканини можна віддати в хімічну чистку.

Переваги

Недоліки

· Блищать

· Струмують

· Дихають

· Легкі

· Добре фарбуються та зберігають колір

· За своїми фізико-хімічними властивостями повторюють натуральні матеріали

· Легко мнуться

· Всідаються

· Слабкі абсорбуючі властивості

· Мають схильність жовтіти під впливом штучного світла та тепла

Модал (MD).

Це волокно, перетворене з целюлози бука. Вважається більш сучасним різновидом віскози.

Властивості модала. Вироби з модала приємні, шовковисті на дотик, добре вбирають вологу, «дихають», не сідають при пранні, зберігають форму, мають м’який блиск, довго зберігають інтенсивність фарб, не викликають алергії. За фізико-хімічними властивостями модал можна порівняти з бавовною. Вироби з нього міцніші, ніж з віскози. Він використовується у високоякісних і дорогих колекціях. У суміші з бавовною надає тканині тонкого блиску та елегантного вигляду. Суміш бавовни з модалом замінює процес мерсеризації бавовни.

Вимоги по догляду. При пранні бажано вивертати виріб навиворіт і уникати використання відбілюючих засобів, оскільки вони викликають скочування матеріалу.

Переваги

Недоліки

· Цупкіший за віскозу

· Менше за віскозу мнеться

· Дихає

· Не сідає при пранні, зберігає стабільність форми

· Шовковистий на вигляд

· М’який на дотик

· За властивостями дуже схожий на бавовну

· Міцніший за віскоз

· Дещо дорожчий за віскозу

Купра (CUP).

Купра-нитки виготовляються з бавовняної целюлози. Вона розчиняється мідною сіллю та аміаком (від лат. cuprum copper - мідь), потім з цієї маси прядуть нескінченні нитки з матовим блиском, які сильно нагадують натуральний шовк. Волокно дуже тонке та гладке. Це найбільш благородне, якісне та дороге волокно на основі целюлози. Процес виробництва є екологічно брудним і відрізняється значною витратою вартісної міді.

Властивості. Купра-тканини поводяться, як шовкові: добре поглинають вологу, прекрасно дихають, приємні у спеку та зігрівають у холод. Драпуються гарними хвилями, що робить їх незамінними для елегантних суконь і блуз.

Вимоги по догляду. Для купра-тканин рекомендується машинне прання в делікатному режимі при температурі 30-40°С або ручне прання засобами для делікатних тканин. Їх не можна терти, викручувати або сильно полоскати, сушити в машині. Прасують тканину після повного висихання з виворітного боку в режимі «шовк».

Переваги

Недоліки

· Найблагородніше та якісне волокно, що виготовляється на основі целюлози

· М’який, струмуючий, схожий на шовк

· Дихає

· Відмінно тримає форму, міцний

· Переться в машині

· Завдяки особливій обробці може виглядати, як замш

· Вартісне волокно

Ацетат (AС) і триацетат (TA).

На відміну від віскози ацетатні та триацетатні волокна складаються не з чистої целюлози, а з ацетил-целюлози (відходів целюлози).

Властивості. Тканини з ацетатного та триацетатного шовку мають злегка блискучу поверхню та зовні дуже схожі на натуральний шовк. Вони прекрасно зберігають форму та майже не мнуться. Ацетатний шовк погано поглинає вологу (усього 6% від власної ваги), проте швидко сохне. Він погано переносить високі температури (при 210°С плавиться) та розчиняється в ацетоні. Триацетат шовк поглинає ще менше вологи, ніж ацетатний, проте має більшу теплостійкість (температура плавлення близько 300°С) і добре зберігає форму при плісировці.

Триацетат шовк переносить звичайне машинне прання при температурі до 70°С і прасування в режимі «шовк/шерсть». Що до іншого, з виробами з триацетатного поводяться так само, як з ацетатного шовку. Віскоза, змішана з ацетатом, використовується в якості підкладки.

Вимоги по догляду. Для ацетатного шовку рекомендується ручне або машинне прання при 30°С в режимі для делікатних тканин. Можлива хімічна чистка. Одяг з ацетатного шовку ні в якому разі не можна сушити в машині, для сушки його підвішують. Ацетатний шовк швидко сохне та не потребує прасування. Якщо ви все ж побажаєте його підпрасувати, робіть це з виворітного боку ледь теплою праскою. Триацетат шовк переносить звичайне машинне прання при температурі до 70°С і прасування в режимі «шовк/шерсть». Що до іншого, з виробами з триацетатного поводяться так само, як з ацетатного шовку.

Переваги

Недоліки

· Блискучий

· Тримає тепло

· Швидко сохне

· М’який на дотик

· Мало мнеться

· Неміцні шви

· Низька термо- та зносостійкість

· Значно електризується

Бамбук.

Це волокно з’явилося на ринку зовсім недавно. Між тим на Сході воно поширене не менше бавовни. Однак своїми властивостями багато в чому перевершує її.

Бамбук - найбільш швидкозростаюча рослина у світі: вона може збільшуватися у висоту до 22 м за місяць. Його розведення не вимагає застосування добрив і пестицидів, тому бамбукове волокно є екологічно чистим матеріалом. Процес виробництва цього волокна (шляхом використання пари та кип’ятіння) не завдає шкоди навколишньому середовищу. На відміну від заготівлі деревини, вирубка бамбука не пошкоджує верхній шар ґрунту і не знищує саму рослину, тому вона швидко відновлюється, не накопичуючи забруднень у стовбурах.

Бамбукове волокно має натуральний блиск, м’якше за бавовну та на дотик нагадує шовк. Тканина з бамбукових волокон не викликає роздратування, має натуральні антимікробні та дезодоруючі властивості, містить антимікробний компонент bamboo kun, що запобігає розмноженню бактерій. Експериментально встановлено, що понад 70% бактерій, наявних на бамбуковому волокні, гинуть.

Білизна з бамбукового волокна дуже комфортна завдяки незвичайно пористій структурі. Волога з поверхні шкіри миттєво поглинається тканиною та випаровується. Ця властивість бамбукового полотна виражена навіть більше, ніж у бавовни, яка славиться високим ступенем поглинання.

Синтетичні волокна

Поліестер (PL, PES).

Це поліефірне волокно, найрізноманітніше з усіх синтетичних волокон.

Властивості. Поліестер характеризується найвищою немнучкістю. Класична суміш - це 50% поліестеру з 50% шерсті або з 50% бавовни. Поліестер має дуже гарну стійкість до світла, є термостійким волокном, чудово чиститься та легко переться. Волокно термопластичне, завдяки чому вироби добре зберігають ефекти плісе та гофре. По стійкості до стирання та вигинам поступається лише капроновому волокну. Однак поліестер має дуже низьку гігроскопічність, підвищену жорсткість, погано фарбується, електризується та занадто котується. Від усіх цих недоліків можна позбутися при виробництві надтонких мікроволокон (mickofibre).

Вимоги по догляду. Поліестер можна прати в машині при температурі 40°С. Деякі поліефірні волокна переносять температуру в 60°С. При більш високому нагріванні на тканині можуть утворитися зім’яті складки, які потім дуже важко видалити. Білі тканини слід прати універсальним порошком, кольорові - порошком для делікатних тканин. Поліестер можна лише злегка підсушувати в машині при невисокій температурі, проте в жодному разі не насухо. При цьому необхідно дотримуватися правил догляду, що зазначені на етикетці, щоб не з’явилися зім’яті складки, які важко видаляються. Трикотаж з поліестеру сушать тільки у розкладеному вигляді. Поліестер не потребує прасування, однак якщо воно все ж знадобиться, прасувати необхідно помірно нагрітою праскою (у режимі «шовк») і через вологу тканину. Вироби з поліестеру можна віддавати в хімчистку.

Поліамід (PA).

Найбільш відомими поліамідними тканинами є нейлон, капрон. Найвідоміші мікроволокна з поліаміду - тактель, мерил, кордура, саплекс.

Властивості. Ті ж, що і у поліестеру. Поліамідні волокна - найміцніші з усієї сировини текстильної продукції відносно розриву та стирання. За рахунок своєї чудової міцності, у поєднанні з шерстю та бавовною, поліамід наділяє тканини міцністю та стабільністю. У процесі ткацтва сумішевих волокон сприяє утворенню складних і цікавих структур і з’єднань/плетінь ниток.

Вимоги по догляду. Ті ж, що і у поліестеру. Проте поліамідне волокно більш чутливе до нагріву, тому прати його потрібно при температурі не вище 40°С. Прасують поліамід при найнижчому нагріванні та без пари.

Поліакрилонітрильні волокна (PC).

Найвідоміші тканини - акрил, нітрон, куртель і орлон.

Властивості. Найбільш м’яке, шовковисте та «тепле» синтетичне волокно. Поліакрил виготовляється майже виключно у вигляді високооб’ємних звивистих тканин і тому на дотик дуже нагадує шерсть. Водночас він перевершує шерсть за теплозахисними властивостями. Проте по стійкості до стирання поступається навіть бавовні. Відрізняється незначним зминанням і усадкою, низькою гігроскопічністю, сильно електризується та котується, проте котуни, завдяки невисокій міцності, у процесі носіння зникають. Для усунення недоліків створені модифіковані волокна - модакрилові (МА).

Вимоги по догляду. Ці вимоги такі ж, як у поліестеру, проте прати вироби з РС слід при температурі не вище 30°С. Сушіння машинним способом виключається.

Еластан (EL).

Ці високоеластичні волокна здатні розтягуватися в семикратному розмірі, а потім стягуватися до первісної довжини. Еластанові волокна (найвідоміші - під торговою маркою ЛАЙКРА/LYCRA), як правило, використовуються в якості добавок в тканину та майже ніколи не застосовуються у чистому вигляді. SPANDEX - американська назва еластану. Додавання еластану в тканини та трикотаж покращує споживчі властивості, проте водночас і підвищує вартість виробів.

Властивості. Волокна еластану роблять тканини еластичними та, подібно синтетичним волокнам - немнучкими. Тканини з додаванням еластанових волокон дуже міцні, зберігають свою форму та колір, майже не мнуться та не потребують особливого догляду.

Вимоги по догляду. Для усіх тканин з еластанових волокон існують загальні правила - при пранні користуватися порошками для делікатних тканин і не сушити в машині. Температура при пранні та прасуванні визначається хімічним складом тканини.

Мікроволокна.

Такі тканини, як бельсета, тактель, діолен, отримують з поліефірних або поліамідних волокон.

Властивості. Ці нескінченні нитки або волокна у десять разів тонші ниток шовкопряда. Вони переробляються в надзвичайно тонку пряжу, з якої тчуться настільки щільні тканини, що вони стають непроникними для вітру та дощу, однак, водночас, пропускають вологу (піт), що випаровується з тіла, тобто сприяють гарному повітрообміну шкіри. Оскільки вологу вони не вбирають, а пропускають назовні, де вона випаровується, то одяг, зшитий з таких тканин, завжди зсередини приємно сухий. Тканини з мікроволокна дуже м’які та легкі, до того ж мають усі позитивні якості, які цінуються у звичайних синтетичних матеріалах: вони міцні на розрив, не потребують особливого поводження, тощо.

Вимоги по догляду. Вироби з мікроволокон можна прати у машині при температурі 40°С в режимі для делікатних тканин. При полосканні не слід застосовувати пом’якшуючі засоби, інакше тканина втратить свої водовідштовхувальні властивості. Вироби не можна віджимати та сушити. Для сушіння їх підвішують. Прасувати такі тканини, як правило, не потрібно, однак це можна зробити помірно нагрітою праскою в режимі «шовк».

Поліамід

· Поліамідні волокна, додані до натуральних, значно збільшують міцність виробів

· Мало мнеться

Мікрофібра (мікроволокно)

· Нагадує замшу як візуально, так і на дотик

· Має невеликий об’єм, легка

· «Дихаюча», дуже тепла синтетична тканина

· Добре захищає від вітру та дощу, однак, водночас, пропускає вологу (піт), що випаровується з тіла, тобто сприяє гарному повітрообміну шкіри

· Міцна на розрив, не потребує особливого догляду

· Отримують з поліамідних і поліефірних смол

Поліестер

· Дуже міцний матеріал

· Не мнеться

· Легко переться

· Довговічний

· Швидко сохнет

Еластан

· Сумішеві тканини з додаванням еластанових волокон мають підвищену еластичність, добре тримають форму та практичні при носінні. Важливо відзначити у першу чергу, що при догляді за виробами з сумішевих волокон слід орієнтуватися на ту температуру прання та прасування, яку переносять найчутливіші волокна, що входять до складу тканини.

12.04.2021р.

Тема: Інструктаж за змістом занять. Організація робочого місця. Охорона праці. Визначення лицевого та виворотного боків на тканині, напрям нитки основи. Перевірка відповідності деталей крою заданій моделі. Накрейдування та підрізання зрізів деталей виробів.

Розпочинаючи аналіз переплетення тканин, визначають напрямки ниток основи і піткання, лицевої та виворітної сторін тканини, а після цього замальовують переплетення.

Визначення напрямків ниток основи і піткання.Нитки основи завжди розміщуються вздовж пружка; тканину слід потягти в обох напрямках: вздовж піткання тканина завжди розтягується сильніше.

Якщо уважно препарувальною голкою витягти із зразка кілька ниток в обох напрямках, то можна побачити, що нитка підткання зігнута більше, ніж нитка основи (виключення становлять тканини репсового переплетення). Нитки основи більш гладенькі й жорсткі, сильніше скручені, ніж нитки піткання. Якщо в одному напрямку тканини ідуть кручені нитки, а в іншому – одинарні, то крученими будуть нитки основи. Вони розміщуються рівномірніше, паралельно одна одній.

Визначення лицьового і виворітного боку.

Тканину слід розмістити так, щоб можна було порівняти обидві сторони. Для цього нитки основи і нитки підткання в порівнюваних відрізках тканин повинні лежати в одному напрямку. Оскільки лицьовий бік тканини завжди чистіший, ніж виворітний, то малюнок переплетення виступає на ньому з чіткіше окресленим рельєфом, обробка його якісніша. На деяких тканинах відмінності лицьового і виворітного боків виявляються чітко, на інших вони ледь помітні.

Деякі переплетення підкреслюють лицьовий і виворітний бік, що допомагає розрізнити їх. Наприклад, у сатиновому та атласному переплетеннях лицьовий бік тканини блискучий, а виворітний – матовий.

Тканини підбілені й гладкофарбовані слід розглядати проти світла, відігнувши пальцем край зразка і піднявши його до рівня ока. Лицьовий бік таких тканин буде більш гладенький, ніж виворітний. У ворсових тканинах, якщо їх прорізати, то ворс завжди проглядає на лицьовий бік.

У тканинах з начісним і двобічним ворсом на лицевій стороні ворс густіший, тому, що стрижений. У набивних тканинах малюнок розміщують на лицьовому боці.

Лицьовий бік тканини можна розпізнати за наявністю:

· чіткого набивного малюнку;

· орієнтованого ворсу;

· малюнку ткацького переплетення (у тканин саржевого переплетення на лицьовому боці діагоналі випукліші, тому якщо розглядати тканину в напрямку основи, то вони йдуть знизу вгору, зліва направо; сатинове й атласне переплетення утворюють гладеньку поверхню);

· чіткого жакардового візерунка.

Залежно від структури поверхні та колористичного оформлення тканини поділяють на різнобічні й рівнобічні.

Різнобічні тканини – це тканини, в яких лицьовий і виворітний боки різні за будовою і оформленням. Такі тканини, в свою чергу, можуть бути одно- і дволицевими.

До однолицевих належать тканини, у яких виворітний бік відрізняється від лицьового будовою, обробкою або і тим, і іншим. Виворітний бік таких тканин не може бути використаний на помітних частинах виробу (сатин, ситець, вельвет, бобрик та деякі інші).

До дволицевих належать тканини, у яких лицьовий бік і виворітний відрізняються будовою та обробкою, але обидва боки тканини можуть бути використані як лицьові (креп-сатин, габардин).

Напрямок основних та уточних ниток в тканині

Напрямок основних та уточних ниток в тканині визначають за такими ознаками:

- якщо зразок тканини має пруг, то паралельно йому розташовані нитки основи, а перпендикулярно - нитки утоку;

- напрямок ниток основи та утоку встановлюється розтягом: звичайно в напрямку основи тканина розтягується менш, ніж в напрямку утоку;

- нитки основи в тканині звичайно більш тонкі, ніж уточні та мають більше скручування;

- якщо в тканині однією системою ниток є скручена пряжа, а іншою - одиночна, то скрученою звичайно буває нитка основи;

- основні нитки в тканині розташовані більш рівномірно, ніж уточні, це можна встановити переглядом тканини на просвіт;

- в тканинах з начісним ворсом напрямок начосу співпадає з напрямком ниток основи;

- в тканинах з друкарським малюнком у смужку напрямок смужки звичайно співпадає з напрямком ниток основи;

- в костюмних тканинах з кольоровою просновкою вона за напрямком співпадає з напрямком ниток основи;

- в тканинах з рельєфною поверхнею у вигляді смужок напрямок смужок співпадає з напрямком ниток основи.

Перед тим, як приступити до виготовлення штанів, необхідно ознайомитися з описом зовнішнього вигляду, перевірити наявність деталей крою, правильність розкрою згідно з технічними умовами. Розкрій – важливий і відповідальний процес виготовлення швейного виробу. Він поділяється на два етапи:

- підготовка до розкрою;

- розкрій.

Підготовчі роботи до розкрою включають:

- декатирування тканини;

- розкладку лекал;

- обкрейдування.

При розкрої штанів, тканину верху складають вдвоє, лицьовим боком всередину. Передню та задню половинки штанів розкладають так, щоб нитка основи співпадала з лінією запрасування. З метою економії матеріалу, якщо тканина немає різного відтінку, розкладку лекал можна здійснювати в протилежних напрямках. Якщо тканина має ворс, лекала розміщують тільки в одному напрямку, з метою уникнення різного відтінку на деталях. Після цього розміщують дрібні деталі крою згідно технічних умов.

Розкладка деталей верху чоловічих штанів Розкладка підкладки передніх половинок чоловічих штанів

Розкладка деталей бокової кишені, задньої кишені та леї чоловічих штанів

https://narodna-osvita.com.ua/995--5-vdomost-pro-tkaninu.html

http://tc-1.pto.org.ua/index.php/item/74-perevirka-detalei-kroiu-pidhotovka-do-poshyttia-rozkrii-shtaniv-ta-pidkladky

https://www.youtube.com/watch?v=6AXgwg5m1F8

https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/9436/4/NZShV_NP.pdf

13.04.2021р.

Прокладання копіювальних стібків. Розмітка місця розташування кишень, виточок, складок і основних контрольних позначок. Обметування зрізів деталей

Самостійно опрацювати: прокладання копіювальних стібків.

Обробка виточок. Скласти їх лицьовим боком усередину, суміщаючи копіювальні стібки, і зметати від вузької частини до широкої. Виточки застосовуються для отримання об’ємної форми деталей з метою відповідності їх формі фігури людини. Виточки також можуть бути декоративним елементом виробу. Виточки зшивають, починаючи від лінії зрізів. За 10-15 мм до кінця виточки необхідно зменшити густину строчки вдвічі і плавно зійти нанівець, не слід виконувати наприкінці виточки закріпку. Кут між строчкою та лінією згину виточки практично дорівнює 180.

Виточки запрасовують, відтягують по середній лінії до повного прилягання до тканини деталі.

3. Зшити плечові шви. Шш 10 мм, обметати їх з боку пілочки. Запрасувати плечові шви в бік спинки.Якість виконання операцій зшивання плечових та бічних зрізів суттєво впливає на посадку виробу на фігурі.

Обробка рюш. Розмітити ширину обнобічних складок, закласти їх по всій довжині оборки, закріплюючи кожну складку зметувальними стібками на відстані 0,6 см від краю. Край обробити на спецмашині. пришити рюш до виробу.

Односторонні складки - це складки з однаковими згинами, закладеними з лицьового боку в один бік. Під час розкроювання деталей на глибину складки додають подвійну ширину складки. Так, при ширині складки 3...5 см на її глибину додають 6...10 см. На тканині розмічають з виворітного боку ширину, глибину й кінець застрочування складок. Потім по намічуваних лініях складок деталь перегинають лицьовим боком всередину, зметують по згину складки й зшивають, закінчуючи строчку в кінці наміченої лінії впоперек. Складку відгинають на один бік і припрасовують з виворітного та лицьового боків через вологу тканину. Лише потім витягують намітку. З лицьового боку складки можна настрочити оздоблювальну строчку. При цьому довжина її залежить від фасону виробу.Край складки може бути відлітним. На деталях, що складаються з двох частин, боковий шов можна обробити односторонньою складкою, яка з'єднує дві деталі. Залежно від розміщення згину складки викрійку розрізають і при розкрої до обох деталей додають тканину, що дорівнює половині глибини складки, тобто по 5...6 см на шов. На одній з деталей, відступивши від зрізів, намічають ширину складки і кінець застрочки. Потім деталі складають лицьовим боком всередину, вирівнявши зрізи, зметують по наміченій лінії, зшивають, повертаючи строчку в кінці впоперек припуску на складку. Потім зшивають складку по краю до кінця. Наметувальну нитку витягують, деталь розкладають на столі і припрасовують з лицьового і виворітного боків через вологу тканину. Під час настрочування складки оздоблювальною строчкою на деталях з лицьового боку намічають лінії складок. На верхній деталі припуск на складку перегинають навиворіт, заметують і припрасовують. Після цього деталь з обробленою половиною складки накладають на іншу деталь, згином до наміченої лінії, наметують і настрочують з лицьового боку від згину складки. (Ширина складки залежить від фасону.) Краї складки зметують і зшивають, зрізи обметують. Живу нитку витягують, а складку припрасовують через вологу тканину.

18.03.2020р.
Вметування нижнього коміра в горловину; з’єднання зрізів рукавів. Підготовка блузи до примірки.

Етапи обробки коміра.

По конструкції коміри верхнього одягу дуже різноманітні. Вони можуть бути відкладними, зі стійкою, з гострими, тупими та закругленими кутами, з уступами і без уступів тощо. Коміри можуть виготовлятись з основної або оздоблюючої тканини, натурального або штучного хутра. Трудомісткість обробки коміра складає біля 10% загальної трудомісткості виготовлення виробу. Коміри складаються з верхнього та нижнього коміра і прокладки. В виробах із вистьобуваних полотен, матеріалів, дубльованих хутром, а також на хутряній основі коміри можуть бути одинарними тобто без нижнього коміра і прокладки. В виробах із натуральної і штучної шкіри і замши на тканій основі і деяких інших матеріалів вони можуть оброблятись з прокладкою і без прокладки.

Процес обробки комірів складається з чотирьох етапів:

Обробка верхнього коміра.

Обробка нижнього коміра.

З’єднання верхнього коміра з нижнім.

З’єднання коміра з горловиною виробу.

Методи і послідовність обробки комірів залежать від його конструкції, виду і моделі виробу, використовуємих матеріалів і способів кріплення деталей. Комір з горловиною виробу може бути з’єднаний до вшивання нижнього коміра, тобто в зібраному вигляді і після вшивання. В наш час найбільше використовують перший спосіб. Другий спосіб використовують в виробах з коміром, суцільновикроєним з верхніми частинами підбортів, у виробах з коміром шаль і апаш, а також в виробах із плащової капронової тканини з плівковим покриттям. В таких випадках спочатку обробляють і з’єднують з виробом нижній комір, а потім одночасно обробляють комір і борти.

Оздоблюючи строчки по краям коміра прокладають в залежності від моделі і способу обробки до або після з’єднання коміра з горловиною.

Обробка верхнього коміра.

В моделях, де верхній комір має відрізну стійку, то її пришивають, шов розпрасовують або розстрочують (рис.1). Коли на комірі є виточки, то їх зшивають звичайним способом.

В одинарних комірах обробку починають із зшивання кутів по лініям розмітки, попередньо потрібно обметати зрізи по кінцям і відльоту якщо комір виготовляють із вистоьобувальних полотен (рис.2).

Кути вивертають на лицевий бік, а потім підігнуті краї закріплюють строчкою 3. В виробах з матеріалів, дубльованих хутром, або на хутряній основі, краї коміра застрочують, відгинаючи їх як на лицевий так і на виворітній бік.

Краї одинарних комірів із вистьобуваних полотен можуть бути обкантовані (рис. 3).

Обробка нижнього коміра.

По конструкції нижній комір складається із власно нижнього коміра і прокладки. З метою економії тканини нижній комір викроюють із двох, а іноді чотирьох частин. Нижній комір може бути викроєний із основної тканини або нетканого матеріалу фільц. В деяких моделях нижній комір може мати відрізну стійку.

Частини нижнього коміра зшивають, а відрізну стійку пришивають. Шви розпрасовують або розстрочують.

Прокладку з нижнім коміром з’єднують нитковим і клейовим способом. При клейовому способі кріплення прокладки до нижнього коміра використовують преси для дублювання деталей, або преси загального використання. На рис. 4 наведені варіанти дублювання нижнього коміра в чоловічому піджаку. На рис. 4, а прокладка складається із двох частин, на рис. 4, б в кути прокладені підсилювачі, на рис. 4, в - допоміжна прокладка в верхню частину коміра.

Для ниткового з’єднання прокладки з нижнім коміром використовують універсальні і спеціальні машини. Їх з’єднання має особливості в залежності від виду виробу і використовуємих матеріалів.

В виробах, де не передбачене вистьобування стійки, спочатку прокладають строчку паралельно зрізу стійки на відстані від зрізів 1,2 см, а потім вистьобують нижній комір зигзагоподібними строчками (рис. 5). з відстанню між кутами строчок від 2,5 до 2 см. в залежності від виду тканини.

В чоловічих виробах всіх видів із тонких вовняних, шовкових і бавовняних тканин, а також в чоловічих пальто і на півпальто із важких вовняних тканин і в пальто для хлопчиків прокладку з’єднують з нижнім коміром на універсальній машині (рис. 6) в 2 етапи.

Стійку вистьобують строчками паралельно зрізу стійки, а відльот зигзагоподібними строчками. Спочатку прокладку настрочують на нижній комір паралельно зрізу стійки на відстані від зрізів 1,2 см.

В чоловічих, жіночих і дитячих виробах, де по моделі коміри повинні бути м’якої форми, нижній комір з’єднують з прокладкою на машині потайного стібка. Строчки прокладають паралельно зрізу стійки (рис. 7).

При поздовжньому розташуванні строчок продуктивність праці вище, ніж при поперечному, але може бути перекіс прокладки відносно нижнього коміра, тому погіршується якість виробу.

Кінцевою операцією обробки нижнього коміра буде його обмілка і обрізка для встановлення кінцевих розмірів і форми коміра. Для зменшення по товщині шва вшивання нижнього коміра в горловину виробу, прокладку по стійці вирізають на 1см.

В моделях одягу, де комір обробляють обшивним швом на зшивній машині, прокладку вирізають по кінцям і відльоту на 0,5 см.

Отже, послідовність виготовлення виробу можна умовно поділити на наступні стадії: підготовка виробу до примірки; проведення примірки та уточнення деталей виробу; обробка та монтаж деталей виробу; остаточна обробка та здача готового виробу заказнику.

Проведення першої примірки. Зметаний макет надягають на фігуру, якщо передбачені моделлю накладають плечові накладки, суміщають лінії середини переду, правої та лівої пілочки, сколюють, фіксуючи лінію грудей, талії та стегон. Надягнутий на фігурі виріб звіряють із задумом, перевіряють відповідність форми та силуету, співвідношення окремих частин, посадку на фігурі, розташування швів, виточок, уточнюють розхил виточок. Якщо виріб має дефекти, то їх усувають за допомогою булавок, мила, крейди. Визначають місце розташування дрібних деталей.

Підготовка виробу до примірки проводиться в такій послідовності: перевірка крою та ознайомлення з моделлю; прокладання копіювальних стібків на деталях виробу по лініям швів та конструктивним лініям; зметування нагрудних виточок на пілочках, спинці; зметування виточок, швів, які не змінюються при примірці; ВТО деталей, які створюють форму виробу та її окремих елементів.

Основними етапами примірки виробу є: уточнення його посадки на фігурі; уточнення форми та пропорцій виробу з урахуванням індивідуальних особливостей фігури; уточнення форми, розмірів і положення декоративних деталей виробу; виявлення технологічних дефектів виробу.

Якщо виріб має правильну посадку на фігурі, лінія середини переду - складки, спинки та бокових швів мають вертикальне положення. При цьому не повинно бути ніяких заломів та перекосів. Нитки основи та утка на деталях повинні зберігати напрямок, який заданий моделлю. під час примірки перш за все уточнюють передньо-задній та боковий баланс виробу, форму та довжину рукава. У випадку неточності балансу потрібне уточнення плечових швів та положення вищої точки плечового шва та горловини.

Неправильна посадка виробу на фігурі полягає в невірному розміщенні бортів пілочки, в завужені або розширенні пілочок та спинки в плечовій частині, в області пройми, талії, стегон та низу.

Булавки при наколюванні розташовують поперек плечового шва. У виробах, які прилягають до фігури, перевіряють чи відповідає лінія талії фігури лінії талі виробу.

Підготовка виробу до другої примірки та її проведення: по уточнених лекалах деталі перекроюють. По нових лініях прокладають копіювальний шов і розрізають, виріб зметують. Якщо виріб з коміром, то він має бути вметаним на другу примірку. Мають бути заготовлені дрібні деталі для уточнення їх розмірів та місце розташування. Можуть бути вже прострочені шви, в яких автори впевнені.

аналогічна першій, але мають бути зібрані всі деталі. Якщо у виріб вносяться зміни, то все повторюється, як після першої примірки.

У макеті блузки було виправлено такі дефекти. Збільшено ширину горловини та ширину по лінії грудей. А також зменшено кут нахилу плеча.

В кінцевому результаті обрана блузка відповідає ескізу, утримує всі деталі, стандартні припуски на шви на підгин.

Остаточне креслення моделі, виконане на первинному кресленні з відміченими лініями внесених змін за результатами роботи над моделлю.

14.04.2021р.
Обробка застібки.

Види застібок

За місцем розташування застібки бувають: центральні (мал.1 б,в,е) та зміщені (мал.1а) .

За характером обробки застібки поділяються на зовнішні (мал.1а,б,в,е) .

та внутрішні (потаємні) (мал.1гд) .

За способом застібання застібки можуть бути виконані на ґудзики та петлі, на тасьму-блискавку, на гачки.

Петлі можуть бути обшивні, обметані та навісні з виточного та плетеного шнура.

За конструкцією застібки можуть бути з підбортами (відрізними та суцільно- кроєними з пілочками, коміром, з планками (настроченими на лицьову сторону, з планками пришивними, планками-підбортами).

Способи обробки застібок залежить від модельно-конструктивних особливостей виробу, виду та властивостей матеріалів

№ з/п	Назва операції	Виконання
1.	Зафіксувати припуски на шви	Заметати припуски по наміченим лініям швом вперед голку. Припрасувати з виворотного боку. Видалити тимчасові стібки
2.	Приметати тасьму-блискавку	Тасьму-блискавку приметувати у закритому стані таким чином, щоб згини припусків на шви передньої і задньої частин спідниці сходились у стик і прикривали застібку. Нижній запобіжник тасьми-блискавки повинен знаходитись внизу застібки біля бічного шва. Якщо тасьма довше, ніж передбачено, зайва довжина виводиться вгору, у бік верхнього зрізу спідниці.
3.	Пришити тасьму-блискавку	Пришити застібку з лицьового боку. На її кінці біля бічного шва строчка проходить перпендикулярно або під кутом до розрізу. Ширина шва залежить від ширини часточок тасьми-блискавки Видалити тимчасові стібки
4.	Відпрасувати застібку	Волого-теплову обробку виконувати без тиску на праску з лицьового боку через пропрасувач.

http://dn.khnu.km.ua/dn/k_default.aspx?M=k1223&T=10&lng=1&st=0

15.04.2021р.
Обробка коміра та з’єднання його з горловиною.

З’єднання коміра з виробом.

Перед з’єднанням коміра з виробом плечові зрізи зшивають, шви розпрасовують. Якщо плечові шви настрочені, то їх запрасовують в сторону спинки і настрочують.

Для забезпечення необхідної величини посадки коміра по горловині, а також посадки всього виробу на фігурі людини при з’єднанні нижнього коміра з виробом повинні бути виконані певні вимоги. На рис. 13 наведена схематично лінія горловини, по якій нижній комір з’єднують з виробом.

Половина горловини поділена на 4-ри ділянки: 1 - ділянка відповідає розкепу, 2 - середній частині горловини, 3 - плечовим швам, 4 - горловині спинки.

На 1-й і 4-й ділянках комір вшивають без посадки, на 2-й ділянці припосаджують горловину пілочки, щоб ліквідувати її розтяг, який виник в процесі обробки. На ділянці 3 – припосаджують комір для кращої посадки коміра на фігурі людини.

При обробці комірів і з’єднанні їх з горловиною можуть виникнути дефекти, які погіршують зовнішній вигляд і посадку виробу. Наприклад, якщо довжина коміра менше визначеної величини, то в готовому виробі один борт буде заходити на другий на величину більшу чим передбачено конструкцією, якщо комір довше – борта внизу будуть розходитись. Якщо на ділянці 1 збільшена ширина шва, то в готовому виробі лацкан буде коротшим і навпаки. Коли на участку 1 посаджена пілочка, то лінія перегину лацкана в місці розташування розкепу має вигнуту форму, якщо посаджений нижній комір – випуклу. Над плечовими швами роблять посадку горловини, а не коміра, то в готовому виробі комір щільно прилягає до шиї і тисне на неї. Якщо на ділянці 4 посаджений комір, то він відстає від шиї, а коли посаджена горловина спинки, то комір щільно прилягає до неї.

Комір може бути з’єднаний з виробом зшивним або накладним швом.

При з’єднанні коміра з виробом зшивним швом верхній комір уточняють по стійці, тобто підрізають по лінії стійки нижнього коміра, залишаючи на середині коміра припуск на перегін шириною 0,5-1см. і зводячи його на нівець в кінцях. На підбортах і верхньому комірі намічають лінію розкепів, підборта підрізають в розкепах паралельно поміченим лініям, залишаючи припуск на шов 0,8-1см.

Верхній комір пришивають до підбортів по лінії розкепів (рис. 14, а), потім вшивають нижній комір в горловину виробу, суміщаючи надсічки на нижньому комірі і горловині.

Шви вшивання нижнього коміра і шви розкепів розпрасовують (рис. 14, б). якщо бортова прокладка не була попередньо з’єднана з пілочками по горловині і плечовим зрізам, то її закріплюють по горловині пілочок, прокладаючи строчку на зшивній машині зі сторони нижнього коміра. Нижній комір можна вшити в горловину разом з прокладкою. Прокладку потім із припусків шва вирізають.

Верхній комір наметують на нижній, шви розкепів з’єднують зі швами вшивання нижнього коміра в горловину з допомогою клейової павутинки, клейової нитки, або на зшивній машині, скріплюють уступу і кінці коміра.

Пришивання верхнього коміра до підбортів по лінії розкепів і вшивання нижнього коміра в горловину можна виконувати не розриваючи строчки. Використавши цей метод, можна підвищити продуктивність праці.

При з’єднанні коміра з виробом накладним швом комір підрізають по стійці, залишаючи по середині на перегин коміра і шов пришивання коміра до підбортів 1,5-2 см, в кінцях по – 0,5 см. На нижньому комірі намічають контрольні лінії, а на верхньому комірі ставлять засічки для з’єднання з виробом. На підбортах намічають лінію розкепів, а по горловині лінію настрочування нижнього коміра (рис. 15).

Для збільшення міцності з’єднання нижнього коміра з горловиною і стійкості шва до розтягування до горловини спинки з вивороту пришивають на зшивній машині смужку бавовняної тканини, яку викроюють по формі горловини. Верхній комір з’єднують по лінії розкепів з підбортами (Рис. 16, стр. 3), шви розпрасовують. Нижній комір укладають на горловину по лінії розмітки і настрочують строчкою 4 разом бортовою прокладкою на машині зигзагоподібної строчки.

Наступні операції виконуються таким же чином, як при з’єднанні коміра зшивним швом.

Можна використати клейову павутинку. Якщо нижній комір з’єднують з горловиною накладним швом, шов пришивання підкладки до стійки верхнього коміра прикріплюють до смужки тканини, прокладеній по горловині коміра.

25.03.2020р.
Обробка рукавів, вметування рукавів в пройму.

ОБРОБКА РУКАВІВ, ПРОЙМ І ВШИВАННЯ РУКАВІВ В ПРОЙМУ За своєю конструкцією рукава можуть бути вшивні, суцільно-кроєні з спинкою і пілочкою, покрою реглан та комбіновані. У відповідності з моделлю рукава робимо довгими, короткими, тричетверті тощо. Верхню частину рукава (окат) оформляємо зборками, а низ — манжетами, обшивками, припуском, даним при розкрої, або резинкою. Обробка прямого одношовного рукава. Прямі або розширені донизу рукава вшиваємо в пройму без попередньої волого-теплової обробки. Рукава складуємо лицьовою стороною всередину, відмітивши центр і передню частину (передній перекат), зметуємо і зшиваємо від лінії окату до лінії низу. Шви розпрасовуємо або запрасовуємо вбік передньої частини рукава. Зрізи обметуємо. Обробка низу рукава під резинку. Зріз низу рукава відгинаємо навиворіт на 0,6—0,7 см, потім ще раз відгинаємо на ширину резинки плюс 0,2—0,3 см, заметуємо і прострочуємо біля підігнутого краю. Для втягування резинки залишаємо не-застроченим отвір в 2,5—3 см. Довжина резинки дорівнює мірці окружності руки плюс 1 см. Кінці резинки скріплюємо вручну, накладаючи їх один на другий. Потім підшиваємо отвір вручну потайними підшивними стібками. Якщо низ рукава обробляємо підрублювальним швом, то відступаємо від лінії низу на 5 см, з виворотної сторони настрочуємо смужку тканини для втягування резинки. Обробка низу рукава швом впідгин. Зріз припуску, даного при розкрої на підгин, спочатку підгинаємо на 0,5—0,6 см, потім відгинаємо в сторону вивороту на ширину підгину, заметуємо і підшиваємо вручну потайними підшивними стібками. Обробка низу рукава підкрійною обшивкою. Обшивку підкроюємо за формою і довжиною нижнього розрізу рукава. Ширина обшивки 4—5см. Потім зшиває мо обшивку швом шириною 0,6—0,7 см. Шви розпрасовуємо. Обшивку лицьовою стороною накладуємо на лицьову сторону рукава, суміщуючи нижні зрізи і шви. Приметуємо і пришиваємо. Нитки наметування видаляємо, обшивку підгинаємо навиворіт, виправляємо шов. Виметуємо низ рукава з боку обшивки з перекан-товкою рукава. Другий зріз обшивки підгинаємо на 0,5 см і прострочуємо по краю підгину, потім пришиваємо до рукава вручну. Обробка низу рукава манжетою. Для вільного проходу руки по низу рукава в ліктьовій частині залишаємо 3—4 см, які не забираємо в манжету. По лінії ліктьового згину вліво і вправо відкладаємо по 1,5—2 см і робимо надсічки. Відстань між ними підгинаємо в сторону вивороту і прострочуємо або підшиваємо вручну потайними косими стібками. Ширина рукава низу повинна дорівнювати лінії пришивання манжети. Низ рукава між надсічками збираємо на дві паралельні строчки, потім стягуємо, утворюючи зборки, які рівномірно розподіляємо. Кінці ниток витягуємо навиворіт і закріплюємо. Якщо по низу рукава передбачені складочки або виточки, їх обробляємо до з'єднання рукава з манжетою. Манжету зшиваємо по краях, склавши лицьовою стороною всередину, і не дострочуємо до лінії пришивання на 0,6—0,7 см, вивертаємо на лицьову сторону, попередньо зрізав кутики, і вимету ємо. У виробах з густих шерстяних, шовкових і бавовняних тканин підманжети з'єднуємо лицьовою стороною з виворотною стороною рукава. Приметуємо з боку рукава, а пришиваємо з боку підманжети. Ширина шва 0,6—0,7 см. Зріз верхньої манжети підгинаємо, наметуємо, закриваючи шов пришивання, і пристрочуємо на відстані 0,1 см від підігнутого краю. У виробах з шерстяних і шовкових тканин пухкої структури вер-хню манжету лицьовою стороною з'єднуємо з лицьовою стороною рукава, приметуємо з боку рукава прямими стібками, а пришиваємо з боку манжети. Нижній зріз підманжети підгинаємо, закриваємо шов пришивання і підшиваємо вручну потайними підшивними стібками. Обробка вузького одношовного рукава. При розкрої вузького одношовного рукавапоздовжня нитка проходить по його центру. Після розкрою на рукаві відмічаємо передню частину рукава і виточки, які можуть бути розміщені по лінії ліктя або внизу рукава. Виточки відмічаємо сильцями, зметуємо і зшиваємо. Потім ліктьовий зріз злегка спрасовуємо по краю і кінцях виточок, повністю усуваючи слабину, що утворилася. Згини виточок запрасовуємо донизу рукава, а якщо виточка розміщена внизу — згин запрасовуємо в бік шва. Передній рукавний зріз злегка відтягуємо праскою. Потім зрізи рукава вирівнюємо, зметуємо від лінії окату до лінії низу і зшиваємо з боку ліктьового зрізу швом шириною 1—1,5 см. Шов розпрасовуємо або запрасовуємо в бік відтягнутого (переднього) зрізу. Зрізи обметуємо. Низ рукава підгинаємо припуском, даним при розкрої, або підкрійною смужкою тканини. Ширина смужки в розкрої 4 см, ширина підгину у готовому вигляді — 3 см. Обробка двошовного рукава. При обробці рукава, який складається з двох половинок, зрізи передніх половинок на ділянці найбільшого прогину відтягуємо, а верхню половинку при зметуванні в ділянці ліктя злегка припосаджуємо. Передні зрізи зметуємо від лінії окату до лінії низу прямими стібками по верхніх половинках і зшиваємо у такій самій послідовності. Шви розпрасовуємо. Ліктьові зрізи зметуємо, зшиваємо з боку верхньої половинки рукава від лінії окату до лінії низу. Шви розпрасовуємо. Правильно зметані половинки рукава повинні розміщуватися рівно, без пе; рекосу. Низ рукава обробляємо припуском даним при розкрої швом впідгин. Обробка пройм без рукавів. Пройми у виробах без рукавів обробляємо окантованим швом або підкрійними обшивками. Ширина обшивок у розкрої 2,5-—3 см, у готовому вигляді 1,5—2 см. Обшивки складуємо лицьовими сторонами всередину і зшиваємо, відступивши від краю на 0,5 см. Шви розпрасовуємо. Верхній край обшивок підгинаємо, припрасовуємо і прострочуємо біля самого краю (0,1—:0,2 см від підігнутого краю). Потім обшивки лицьовою стороною прикладаємо до лицьової сторони, пройми виробу, сумі-щуючи зрізи обшивки і пройми. Приметуємо і пришиваємо з боку обшивок на відстані 0,5—0,6 см від краю. Нитки наметування видаляємо. Обшивку відгинаємо навиворіт виробу, виметуємо з пе-рекантовкою виробу на 0,2 см, Другий зріз обшивки приметуємо до пройми і підшиваємо потайними підшивними стібками. Добре припрасовуємо. . При обробці окантованим швом косу обшивку складуємо пополам, виворотом всередину, вирівнюємо зрізи, попередньо відтягуємо по згину. Зрізи обшивки накладуємо на лицьову сторону виробу. Зметуємо і пришиваємо. Потім відгинаємо зріз, виметуємо і строчимо по лицьовій стороні виробу на рівні пришиву обшивки.

27.03.2020р.
Обробка низу рукава. Вшивання рукавів в пройми.

Вшивання рукава в пройму. Для того щоб вшивний рукав добре сидів на фігурі, верхню частину рукава (окат) припосаджуємо. Для правильного розподілу посадки окат збираємо на нитку двома паралельними лініями машинною послабленою строчкою або зметувальними стібками. Перші нитки наметування розміщуємо, відступивши 0,5 см від верхнього зрізу, а другі — на відстані 0,3—0,4 см від перших. Потім нитки затягуємо на величину припосадки, рівномірно розподіляємо припосадку і спрасовуємо. Оброблений рукав вивертаємо на лицьову сторону, а виріб — навиворіт. Рукав вкладаємо в пройму, суміщуючи центр рукава з плечовим швом виробу, і приколюємо булавками, після чого вметуємо його прямими зметувальними стібками і вшиваємо з боку рукава, слідкуючи за правильним розподілом посадки. Зрізи рукавів обметуємо.

30.03.2020р
Кінцеве оздоблення виробу (виконання оздоблювальних робіт, обметування петель, ВТО готового виробу, пришивання фурнітури).

Якість готових виробів багато в чому залежить від якості виконання упорядковувальних робіт. В даний час остаточній обробці швейних виробів приділяють велику увагу.

Під остаточною обробкою виробів маються на увазі наступні види робіт:

· чищення виробів,

· остаточна волого-теплова обробка;

· пришивання гачків, ґудзиків;

· пришивання різних оздоблень, фурнітури, і т. д.

Чищення виробів. Готовий виріб очищають від ниток, підрізають кінці ниток, видаляють сліди крейдових ліній з лицьової сторони і з вивороту. Плаття і блузки з вовни чистять ручною щіткою, а виробу із шовкових тканин - шматочками основного матеріалу.

Остаточна волого-теплова обробка виробів. Остаточну волого-теплову обробку готового виробу виконують електропаровою праскою на прасувальному столі зі спеціальною колодкою і на пароповітряному манекені. Комір відпрасовують з лицьової сторони, розправляючи його і остаточно закріплюючи перекант з верхнього коміра. (Мал. а)

Якщо модель з вирізом, без коміра, то горловину прасують разом із плечовими швами, при цьому необхідно стежити за тим, щоб горловина не була розтягнута.

Рукава прасують на спеціальній колодці (Мал. б). Усі шви рукавів прасують з лицьової сторони (на швах не повинне бути заминів), одночасно припрасовують рукава. Якщо на рукавах є виточки, то їх запрасовують одночасно з прасуванням швів. Підгинання низу рукава прасують одночасно з низом. Прасування манжет, воланів, рюш виконують з лицьової сторони, акуратно виправляючи всі заміни і нерівності. Плечовий шов і виточки повинні бути добре запрасовані: плечовий шов до спинки, плечові виточки - до середини спинки. Окат рукава і пройму прасують так, щоб припуск на шов вшивання рукава був спрямований убік рукава (Мал. в). Підгинання низу прасують разом із сукнею, натягнутою на прасувальний стіл. Застібку припрасовують з лицьової сторони. При цьому стежать за тим, щоб борт був без заминів і не був витягнутий. Борт із петлями повинен бути відпрасований особливо ретельно. Нагрудні виточки запрасовують від бічного шва по лицьовій стороні. Кінець виточки прасують по моделі.

Для пропрасування виробу в області бічних швів (Мал. г, д) плаття натягують на прасувальний стіл лицьовою стороною догори. Бічний шов розправляють і припрасовують. Якщо шов не розкладають, то його запрасовують убік середини спинки. Шви повинні бути відпрасовані без заминів. Припуски на шов з'єднання ліфа зі спідницею запрасовують убік ліфа (Мал. е, ж). Накладні деталі (кишені, клапани, краватки й ін.) прасують під час прасування усього виробу. Вони повинні бути відпрасовані рівно, без заминів. Запрасовані по низу складки повинні мати яскраво виражений згин. Незакріплені складки прасують по шаблону чи по основній нитці, згини складок повинні бути яскраво виражені. При обробці виробу на пароповітряному манекені плаття акуратно надягають на манекен, защібають на всі ґудзики (інакше при пропарюванні виходять замини). Виправляють низ плаття, розправляють його на плечах, пропарюють і просушують.

При відсутності пароповітряного манекена і спеціального столу з електропаровою праскою остаточну волого-теплову обробку виконують праскою з застосуванням колодок і дошки, обтягнутих сукном і покритих білою бавовняною тканиною. У цьому випадку виріб вивертають навиворіт і прасують спочатку рукава на спеціальній колодці, потім весь виріб на дошці й в останню чергу комір. Борта, комір, пояс, манжети і низ виробу прасують з лицьової сторони через пропрасовувач.

Комір і манжети в блузках і чоловічих і жіночих сорочках прасують на пресі зі спеціальною подушкою. Для прасування стану сорочки застосовують спеціальний прес. Схема волого-теплової обробки стану сорочки показу на мал. (Мал. з).

Пришивання ґудзиків. Місця розташування ґудзиків намічають через вічка петель спеціальним олівцем.

Ґудзики пришивають на спеціальних машинах чи вручну. Пришивання ґудзиків вручну роблять удвічі складеною ниткою. Ґудзики з чотирма отворами пришивають двома наскрізними стібками, а з двома отворами – трьома-чотирма наскрізними стібками в кожну пару отворів, при цьому стібки не затягують, утворити стійку висотою 0,1-0,3 см. у залежності від товщини тканини. Стійку обвивають декількома витками і закріплюють. Оздоблювальні ґудзики і ґудзики з вушком пришивають без стійки. Верхній ґудзик у виробах, які можна носити з відворотами, пришивають тільки за один шар тканини.

Ґудзики, обтягнуті тканиною, і м'які фасонні, виготовлені з тканини, пришивають за нижню частину ґудзика й у залежності від призначення з чи стійкою без її. Місця пришивання гачків і кнопок розмічають відповідно до моделі.

Гачки і металеві петлі пришивають на спеціальній чи машині вручну. Кількість стібків -три-чотири в кожен отвір і біля вигину гачка. Кнопки пришивають вручну стібками через край. Кількість стібків -три-чотири в кожен отвір.

Пришивання оздоблювальних деталей. Оздоблювальні комір, манжети чи інші елементи пришивають до виробу на спеціальній машині потайного стібка чи вручну потайними підшивними стібками довжиною 0,3-0,5 см. нитками в колір обробки.

Оздоблення деталей можна виконувати як до обробки виробу, так і в процесі обробки.

Оздоблення швейного виробу

Вибір виду оздоблення та матеріалів для оздоблення. Оздоблення виробу.

Відповідно до основного призначення виробу його оздоблення може бути повсякденним і святковим. Повсякденне оздоблення відрізняється простотою форми та виготовлення. До цієї групи відносяться ґудзики, пряжки, шнурівки, емблеми, тасьма, пояси, рулик, аплікації тощо. Святкове оздоблення більш складне і вишукане. Це кокільє, волани, вишивка, буфи, манжети, рюші, мереживо тощо.

Оздоблення швейного виробу може бути постійним (оздоблювальні строчки, ручна і машинна вишивки, рюші, складки, оборки тощо) і тимчасовим (з’ємним) – пояси, декоративні квіти, з’ємні аплікації тощо. З’ємні оздоблення роблять спідницю багатофункціональною.

Оздоблення швейного виробу виконує декоративну та утилітарну функції. Так, ґудзики одночасно є і застібкою, і оздобленням. Мережки на літніх спідницях є не лише прикрасою, але й одночасно створюють сприятливий мікроклімат для тіла.

При виборі оздоблення швейного виробу необхідно пам‘ятати, що його невідповідність призначенню спідниці, обраній тканині, перевантаження моделі різними видами оздоблень спричиняє порушення композиції одягу, знижує його естетичні якості.

Остаточна обробка виробу. Волого-теплова обробка виробу.

Остаточна обробка спідниці передбачає операції по обметуванню петель, чищенню, волого-тепловій обробці і пришиванню фурнітури, а саме:

1) намічання, обметування та прорізування петлі на лівій стороні пояса за допомогою спеціальних машин або вручну шовковими нитками в колір основного матеріалу;

2) видалення ниток зметування, обрізання кінців ниток;

3) очищення спідниці від виробничого пилу та ліній крейдування за допомогою щітки або шматочка тканини, змоченого водою з лицьової і виворітної сторін;

4) виконання остаточної волого-теплової обробки спідниці;

5) пришивання ґудзиків ниткою в тон фурнітури, складеною вдвоє, трьома-чотирма наскрізними стібками.

Технічні вимоги до остаточної волого-теплової обробки спідниці

1) остаточну волого-теплову обробку спідниці виконують за допомогою зволоженого пропрасовувача з виворотного боку виробу;

2) ВТО починають з дрібних деталей, поступово переходячи до великих. Зокрема, спочатку припрасовують пояс, потім – полотнище спідниці за напрямом нитки основи, починаючи від лівого бічного шва і закінчуючи біля низу виробу;

3) виконують припрасовування низу. Для цього спідницю вивертають на лицьову сторону, укладають на столі нижнім краєм до працівника, а верхній край виробу відгортають убік;

4) з лицьової сторони спідниці видаляють ласи і відпарюють;

5) виріб залишають у підвішеному стані до повного висихання.

Контроль якості швейного виробу.

Показники якості швейного виробу поділяються на такі групи:

1) функціональні – полягають у відповідності виробу своєму призначенню;

2) естетичні – розкривають міру краси швейного виробу, його виразності, сучасності;

3) ергономічні – визначають зручність у користуванні, створюють відчуття комфорту;

4) технологічні – вказують на складність виготовлення виробу, дотримання технічних вимог до виконання швів, обробки деталей та вузлів;

5) економічні – характеризують затрати на процес створення виробу та користування ним.

До якості готового швейного виробу висуваються такі вимоги:

1. Відповідність зовнішнього вигляду виробу обраній моделі.

2. Правильність добору тканини, ниток, застібки, оздоблення, фурнітури.

3. Правильність посадки виробу на фігурі.

4. Якість пошиття:

а) симетричність розташування виточок та парних деталей;

б) відповідність ручних і машинних строчок технічним вимогам на їх виконання;

в) якість обробки окремих деталей і зрізів.

5. Якість проведення поопераційної та остаточної волого-теплової обробки виробу.

01.04.2020 р.

Обробка низу виробу

Підгин низу - це обробка нижнього зрізу виробу. Існує декілька способів його виконання. Яким із них скористатися залежить від типу одягу, вибраного матеріалу, викрійки і бажаного зовнішнього вигляду моделі.

Після розмічування довжини припуск на підгин низу відвертають на виворітний бік, приметують, припрасовують і зрізають паралельно згину на бажану ширину.

Основне правило: 4 см - припуск на підгин для прямого низу, 2 см - для округленого.

Припуск на підгин низу пришивають вручну або на швацькій машині. Розрізняють такі види підгину: з відкритим зрізом, тобто тканину відвертають на виворітний бік тільки один раз, і з подвійним підгином зрізу. Підгин буває помітним і непомітним із лицьового боку виробу. При всіх «відкритих» способах підгину спочатку обробляють зріз припуску.

1. ПОТАЙНИЙ ПІДГИН НИЗУ

Застосовується у випадках, коли з лицьового боку стібки мають бути непомітні. Зріз підвернутого припуску відверніть на лицьовий бік на ширину бл. 1 см і пришийте, як показано на рисунку. Щоб на лицьовому боці не було видно жодного стібка, захоплюйте голкою по 1-2 нитки тканини. Стібки на припуску можуть бути довшими. Нитку туго не натягуйте.

Перш ніж приступити до обробки низу плаття або блузки, уточнюємо низ виробу (осноровку). Виріб вивертаємо навиворіт, розкладаємо на столі, перегинаємо по середині переду і спинки, суміщуємо бокові шви, виточки, шви з'єднання ліфа із спідницею з лицьової і виворітної сторін. Після чого уточнюємо довжину виробу по намічених сильцях та лінію підгину, попередньо перевіривши і уточнивши довжину виробу на фігурі. Зайвину тканини підрізуємо. У виробах з густих тканин бокові шви і шви зшивання полотнищ спідниці надсікаємо на відстані, що дорівнює ширині підгину плюс 2—4 см, шви від лінії низу до надсічки розпрасовуємо. Низ перегинаємо на ширину підгину по наміченій лінії в бік вивороту, обрізний край підгинаємо на 0,5 см, приметуємо, потім застрочуємо на відстанГО,1—0,15 см від підігнутого краю. Вироби, розкльошені донизу, або блузки, які носимо в спідницю, обробляємо- вузьким швом у підгин із закритим зрізом двома строчками. У виробах з тонких шерстяних і шовкових сипких тканин зріз низу спочатку обметуємо на машині, потім перегинаємо в бік вивороту по наміченій лінії підгину, зріз підгинаємо всередину і застрочуємо однією строчкою у виробах прямого силуету і двома строчками — у виробах, злегка розширених донизу. Першу строчку прокладаємо на відстані 1 см від згину низу, а з другого прикріплюємо підігнутий край. Якщо виріб з припуском на підгин розкльошений донизу, то низ треба заметати трьома строчками. Спочатку підгинаємо зріз на 0,5 см і заметуємо. Потім підгинаємо низ по лінії підгину і заметуємо на відстані 1 см від згину низу, а третьою наміткою закріплюємо підігнутий край. Заметаний низ підшиваємо вручну потайними стібками. У виробах з густих шерстяних і бавовняних тканин спочатку зріз заметуємо, потім перегинаємо в бік вивороту по наміченій лінії і підшиваємо вручну без підгину краю всередину.

За допомогою спеціальної лапки для потайної строчки ви можете пришити припуск на машині. Для цього припуск приметайте на 2 см нижче зрізу. Зріз підвернутого припуску відверніть на лицьовий бік і пришийте. Стежте за тим, щоб строчка з лицьового боку захоплювала всього 1-2 нитки тканини. Для цього потрібно збільшити довжину стібка і трохи послабити натяг ниток. Детальні вказівки ви знайдете в інструкції до своєї швацької машини.

2. ПІДГИН «РУЛИКОМ»

Підгин виробів із дуже тонких тканин виконують вручну «руликом». Для цього потрібні тонка голка і тонкі нитки для машинної вишивки і штопання. Припуск на підгин - 1 см. Підгин «руликом» можна виконувати двома способами.

Припуск підверніть на ширину 0,5 см. По черзі вколюйте голку то в згин, то близько до зрізу припуску, при цьому захоплюйте тільки 1-2 нитки тканини. Зробивши кілька стібків, обережно натягніть нитку, при цьому підгорнутий зріз скрутиться.

Можна також скручувати підгин низу між вказівним і великим пальцями і пришивати отриманий рулик потайним швом.

3. ПІДГИН НА МАШИНІ

Спочатку відверніть припуск на виворітний бік, припрасуйте один раз, потім підверніть до потрібної ширини, приколіть, припрасуйте і настрочіть у край. У підгину з відкритим зрізом спочатку слід обметати зріз, потім відвернути на виворітний бік, приметати, припрасувати і пришити з лицьового боку.

Порада: у виробів з еластичних тканин підгин пришивають хрестоподібним швом або еластичним потайним швом. У виробів із розтяжних тканин нижній зріз залишиться еластичним, якщо його пришити подвійною голкою.

4. ПІДГИН «ЗИГЗАГОМ»

У плісированих спідниць-сонце, оборок і воланів зріз підгину вистрочують щільною зигзагоподібною строчкою. Для цього припуск на підгин низу запрасуйте на виворітний бік, згин вистрочіть щільною зигзагоподібною строчкою, потім зріжте припуск впритул до шва. Якщо нижній край виробу не прямий, а повинен лягати м'якими хвилями, то при вистрочуванні відтягуйте край і прихоплюйте перлонову нитку (наприклад, волосінь).

5. «ФАЛЬШИВИЙ» ПІДГИН

Якщо тканини на підгин низу виробу не вистачає або модель шиється із тканини з пайєтками, то застосовують «фальшивий» підгин із підходящої за кольором підкладкової або оздоблювальної тканини. Для цього відріжте смугу тканини шириною бл. 6 см і пришийте її уздовж наміченої лінії підгину виробу лицьовим боком до лицьового боку. Припуски шва розпрасуйте. Потім «фальшивий» підгин відверніть на виворітний бік, краї припрасуйте. Зріз припуску підверніть і пришийте вручну або настрочіть.

6. ОКРУГЛЕНИЙ ПІДГИН

При підгині низу спідниці кльош, округлених пілочок жакета або шліци підгорнутий край повинен лежати плоско. Для цього зайву довжину округленої ділянки необхідно прибрати, призборивши його. Уздовж верхнього зрізу припуску прокладіть дві строчки великими стібками. Припуск відверніть на виворітний бік, приметайте і потім стягуйте на нижні нитки строчок, поки він не ляже плоско. Зборку рівномірно розподіліть і припрасуйте. Зріз припуску обметайте і пришийте вручну потайними стібками або настрочіть.

7. ПРИКЛЕЄНИЙ ПІДГИН

Це найпростіший і швидкий спосіб обробки нижніх зрізів. Зріз припуску обметайте, відверніть на виворітний бік, приметайте і припрасуйте. Видаліть наметувальні нитки. Клейову стрічку заумфікс покладіть під припуск. Стрічка не має бути ширшою за припуск, інакше вона приклеїться до праски. Припрасуйте.

Важливо: перш ніж приступити до припрасування стрічки, ознайомтеся з інструкцією із застосування прокладки і виконайте пробне припрасування на клапті тканини.

03.04.2020р.

Тема46. Виконання нескладного ремонту окремих деталей виробів

Інструктаж за змістом занять. Охорона праці. Проведення дрібного ремонту швейних виробів. Ремонт натільної білизни (типу трусів і сорочок), столової та постільної (типу простирадла) білизни, рукавиці з різноманітних матеріалів на машинах або вручну.

Вироби одягу за призначенням прийнято ділити на п'ять класів:

білизняні;

верхні;

панчішно-шкарпеткові;

рукавички;

головні убори;

платки та шарфи.

Для виготовлення одягу використовуються текстильні, шкіряні і плівкові матеріали. Текстильні матеріали в залежності від способу виробництва бувають трьох видів: тканини, трикотаж і неткані матеріали

Пошкодженням одягу вважається порушення його цілісності в результаті дії механічних, термічних і хімічних чинників.

Залежно від ступеня зношеності деталей виробу весь відновлюваний одяг піддається дрібному, середньому або великому ремонту.

Дрібний ремонт включає роботи, не пов'язані зі зміною конструкції і фасону виробу.

До робіт дрібного ремонту відносять: пришивання відірваних гудзиків, металевих гачків і петель; виготовлення і пришивання вішалки, закріплення кінців прорізаних кишень; прикріплення відірваних решт, листочок кишень; ремонт, виготовлення і прикріплення різних хлястиків, розпоротих швів верху і підкладки; ремонт підкладки рукавів шляхом заміни нижньої частини на ділянці довжиною 10-12 см. від низу; відкритих дірок шляхом вставки невеликих латок; ремонт нижніх країв штанів і пришивання тасьми, а так само чистка та прасування виробу.

Технологія ремонту одягу складається з двох етапів: підготовки виробу до ремонту і обробки деталей, вузлів або виробу в цілому. Підготовка одягу до ремонту і оновлення включає розпорювання деталей одягу або виробів, чищення, волого-теплову обробку, перекроювання і розкрій нових деталей, ремонт пошкоджених ділянок.

Міра розпорювання (розбирання) вузлів виробів визначається зручністю виконання наступних робіт за умови забезпечення мінімальної витрати часу на розбирання і збирання вузлів. Розпорювати шви слід акуратно, розтягуючи деталь упоперек шва і розрізаючи нитки з допомогою ножа або спеціальним пристосуванням, не торкаючись лезом до сторін шва, щоб уникнути порізу матеріалу. В окремих випадках при достатній міцності матеріалу і значному послабленні міцності машинної строчки шов, розташований уздовж нитки основи, можна розпороти, різко розтягуючи дві деталі упоперек шва. На сильно ослаблених ділянках матеріалу шви розпорюють за допомогою голки або розпускаючи рядок (ланцюгового стібка).

Після розпорювання деталі її ретельно очищають від пилу і волокон, що звалялися, різними щітками. Сліди від клейових матеріалів видаляють, змочуючи їх із зворотного боку виробу технічним або гідролізним спиртом. Очищені деталі піддають волого-тепловій обробці шляхом пропарювання і прасування швів при дотриманні відповідних режимів.

Перекроювання деталей при оновленні виробів, зміна розміру, форми, фасону - найбільш відповідальний вид роботи. Перед перекроюванням ретельно перевіряють стан кожної деталі і визначають ділянки, що вимагають заміни або ремонту. Оновлення одягу може виконуватися з повним або частковим перекроюванням, із зміною асортименту (виготовлення з пальта жакета, піджака, куртки, жилета, сарафана; з сукні сарафана, блузи, жакета, жилета і т. д.) і без зміни асортименту. Оновлення одягу з повним перекроюванням може виконуватися з перелицьовуванням і без перелицьовування матеріалу.

При зміні розміру, форми, фасону виробу допускається передбачати мінімальні припуски на шви: в швах великого навантаження (бічні, плечові, ушивання рукавів і т. п.) - 7 мм, в швах незначного навантаження (передні шви рукавів, сточування частин обшивань коміра і т. п.) - 5 мм.

При ремонті виробів допускається обробка низу виробу і рукавів обшиваннями. Оптимальна ширина обшивання низу виробу - 50-60 мм, низу рукавів - 4-5 мм; мінімальна ширина обшивання низу виробу - 35, низу рукавів - 30 мм. Надставки, клини і інші деталі, вставки для ремонту відкритих ділянок розкроюють з основного матеріалу. Допускається також розкроювати їх з матеріалів, близьких до основного за кольором і структурі.

Деталі закритих ділянок виробу (обшивань низу виробу, нижнього коміра і т. п.) допускається розкроювати з матеріалів, близьких до основного за кольором і структурі. Зрізання або вирізування зношених ділянок в деталях при ремонті одягу повинно бути виконано так, щоб зрізи мали достатню міцність. Оновлюють одяг в більшості випадків із застосуванням обробних матеріалів, оскільки можливості перекроювання деталей виробу обмежені різницею прокроїв, наявністю зношених ділянок виробу (знос матеріалу по низу рукавів, краю бортів, кишеням). Обробні матеріали використовуються при заміні і маскуванні зношених місць і деталей, з їх допомогою виріб набуває нової форми і пропорції; поєднанням різних за кольором і фактурі матеріалів досягається новизна сприйняття виробу. Манжети, рукави, комір, планка, кокетка, хлястики, пати і інші деталі, виконані з нового матеріалу, дозволяють не лише приховати експлуатаційні дефекти, але у разі потреби змінити розміри виробу, надати йому сучасному вигляду .

Ремонт пошкоджених ділянок (порізи, розриви, діри), виконують художнім штопанням, штукуванням, різними вставками (при порушень цілісності або значної міри зносу ділянок матеріалу) нитковим або клейовим способом. Вставку вирізують відповідно до напряму переплетення, ворсу, малюнка за розміром пошкодженої ділянки деталі. При значній площі ділянки ушкодження або зносу застосовують машинний метод обробки. Вставки ушивають швом шириною 5-7 мм і шов прасують. Для маскування шва ушивання на тонких тканинах і на видних ділянках виробів шов виконують з лицьового боку ручним рядком.

Види ремонту

Накладання латок. Латку використовують для реставрування дуже поношеного одягу. Тканину для виробів вибирають у тон виробу, її пришивають різними способами: з вивороту, з лиця, підганяючи під малюнок тканини. Направлення нитки основи в тканині латки повинно відповідати напрямку нитки основи в тканині виробу, що підлягає ремонту.

З виворітної сторони латку накладають на виріб і приметують. Краї латки підгинають на 0,5 см і ще раз приметують. Після цього латку пришивають потайними підшивними стібками. Потім з лицьової сторони обрізають край порваного місця, залишаючи по краям приблизно 1 см тканини. Куточки підгинають і приметують .

Після цього пришивають латку з лицьової сторони тим же способом, що і з виворітної.

Штопання здійснюють при ремонті незначних пошкоджень одягу, білизни. Штопання буває щільне, навскісними стібками , атласне, непомітне.

Штопання - це одностороннє переплетення. Для роботи використовуються нитки основи і піткання тканини, яка підлягає ремонту. Щільне штопання виконують у такій послідовності. Голку з ниткою піткання проколюють на відстані 0,5 - 1,5 см від пошкодження і нижче нього на такій же відстані. Таким способом укладають нитки по всій поверхні пошкодження. Потім укладають нитки основи, переплітаючи їх з нитками піткання. Кінці ниток обрізають і припрасовують.

Штукування - це ремонт одягу, за допомогою якого повністю відновлюється пошкоджена тканина чи залишається лише незначний слід від пошкодження у вигляді текстильного браку (потовщення тканини). Штукування використовується для ремонту виробів із товстих тканин (драп, сукно, пальтові і всі ворсові тканини).

Штукування здійснюють різними способами - у залежності від величини пошкодження (розрив тканини у різних напрямках) і виду тканини. Штукування товстих тканин виконується у такій послідовності. Пошкоджені краї продовжуються на 4 - 5 мм на непошкоджену тканину в обидві сторони. Косими стібками почергово захоплюють 2-3 мм тканини з обох сторін. При виконанні стібка бажано захоплювати не всю тканину наскрізь, а тільки на половину її товщини, щоб з лицьового боку не було видно проколів голки.

Опрацювати відповідний матеріал з літератури: Міщенко Г.І., Базюк Г.П. "Технологія ремонту швейних виробів", розділ: Технологїя ремонту чоловїчого та жїночого верхнього одягу
Дрїбний ремонт.
Середнїй ремонт.
Значний ремонт.

06.04.2020р.

Підкорочення низу штанів, спідниці. Заміна застібки „блискавка”. Машинне штопання, вшивання латок. Розширення (завуження) виробу по лінії талії, стегон. Склеювання прямих розривів матеріалу.

Підкорочення низу штанів, спідниці.

Підкорочення низу штанів починають з уточнення їх довжини.
Для цього на столі розкладають штани згином передніх половинок до працюючого поясом вправо. Від шва пришивання пояса вниз по боковому шву відкласти довжину штанів в готовому вигляді. Лінію підгину низу намітити з врахуванням скосу у бік задніх половинок. Паралельно лінії підгину низу намітити лінію обрізання на відстані 35-40 мм. Намічені лінії перенести на внутрішні боки і на ліву половинку. Залишки тканини по низу обрізати. Обметати нижні зрізи штанів на краєобметувальній машині.
Для збільшення міцності низу чоловічих штанів уздовж лінії підгину низу пришивають тасьму, що має потовщений край, так щоб бортик виступав з-під підігнутого краю штанів на 1-2 мм.
Пришити тасьму від крокового шва двома строчками. Кінці тасьми настрочити із заходом один на один на 15-20 мм, верхній кінець підігнути всередину на 10 мм. Відігнути на виворіт припуски на підгин, підшити їх, випускаючи по низу тасьму рівним краєм.

Тасьма для штанів - класичний вид прикладного матеріалу для обробки низу чоловічих штанів, застосовується для зміцнення низу, і має захисні властивості від стирання ниток основної тканини швейного виробу.

Круглий щільний бортик, який є на одному краю стрічки, запобігає тертю тканини об черевик. Рекомендується пришивати стрічку навколо всього краю штанів. Пришивають тасьму одним плоским краєм, бортик залишається вільним на рівні краю штанів.

Тасьма для штанів виготовляється з бавовни або із поліестеру, різної ширини і в широаів кольоровій гамі.

Підкорочення виконується за тією ж послідовністю що і обробка.

Обробка низу штанів та спідниці. Схематичні малюнки. http://dn.khnu.km.ua/dn/k_default.aspx?M=k0772&T=31&lng=1&st=0

Застібку-блискавку називають по-різному:

«змійка»

зіпер

фермуар

Вона є одним із видів застібок, який призначений для швидкого з'єднання частин одягу. Сучасними дизайнерами розробляються нові варіанти блискавок з удосконаленими фіксаторами для запобігання можливих поломок. Однак модель, яка б ніколи не ламалася, на жаль, ще не створена. І з часом більшість «змійок» починає розходитися.

Для того щоб зрозуміти причини сталася неприємності, потрібно розуміти, як влаштована така застібка і який принцип її роботи. «Змійка» являє собою дві текстильні стрічки з закріпленими на них ланками (зубчиками). Ці ланки розташовані в шаховому порядку і можуть бути:

пластмасовими

металевими

капроновими (гнучкі, на тонкій тканинній основі зі спіральними скобами)

З'єднання зубчиків між собою здійснюється за допомогою замку, який носить різні назви:

бігунок

«собачка»

слайдер

каретка

Принцип роботи такий застібки полягає в наступному:

бігунок ковзає по стрічці, з'єднуючи ланки між собою, як пазли

кожна ланка фіксується двома ланками з протилежного боку

Корисно знати:
– Якщо у вас роз'їхалася блискавка, плоскогубцями трохи стисніть бігунок з країв, і застібка стане працювати не гірше нової.
– Пластмасові застібки на взутті іноді починають самі розходитися. Щоб відновити їх працездатність, треба розстібнути "блискавку", змочити її зубці розчином каніфолі в спирті (флюс для пайки) і дати підсохнути години дві. Застібка стане працювати надійно. З часом операцію можна повторити.
– Щоби з "блискавками" не виникали проблеми, час від часу треба проводити профілактику, старою зубною щіткою ретельно почистіть застібку, оглянете поверхнево зубці, пройдіться по ним кілька разів восковою або парафінової свічкою.
– Якщо на брюках або спідниці "блискавка" весь час розходиться, а у вас немає часу замінити її, то зробіть з ниток петельку, та прив'яжіть її до бігунка. Тепер, застебнувши "блискавку", ви можете накинути петельку на гудзик, і вона не буде розходитися.

Іноді на блискавці, яка розійшлася, бігунок застряє вгорі або посередині. Що можна зробити в такому випадку?

Технологія залежить від типу застібки-блискавки.

Роз'ємна (використовується на кофтах, куртках або іншої верхньої одязі):

вставте нижні кінці застібки в квадратний фіксатор

візьміть собачку за її основу, а не за декоративний брелок

притискаючи бігунок до ланкам, плавно і не поспішаючи, ведіть його вниз

другою рукою постійно притримуйте застібку

дійшовши до фіксатора, акуратно сцепите його з бігунком

розстебніть блискавку

Нераз'емна (вшивається в джинси, спідниці, брюки, сумки, гаманці):

розтисніть обмежувачі зверху застібки

плавно ковзати бігунком до краю тасьми

намагайтеся, щоб тканина не потрапляла між зубчиками і собачкою

зніміть каретку з блискавки

А тепер перевірте, чи можливий ремонт застібки. Для цього:

з'єднайте вручну у застібки нижні кінці

іншою рукою візьміться за основу бігунка

притримуючи нижній кінець, повільно просувайте «собачку» вгору блискавки

якщо при цьому дії ланки у блискавки не з'єдналися, її потрібно замінити

У тому випадку, коли зчеплення між ланками застібки все-таки відбувається, є шанси відремонтувати блискавку самостійно. Буває так, що блискавка розходиться зверху. Особливо часто така проблема виникає з джинсами або спідницями.

В екстрених випадках може допомогти такий спосіб:

в собачку вставте гумку або дротове кільце

застебніть «змійку»

накиньте гумку (кільце) на гудзик

просуньте гудзик в петельку

Для того щоб застібка-блискавка служила вам довго і не ламалася, користуйтеся нею правильно:

не тягніть з усієї сили «собачку» і не відкладайте її при застібанні/розстібання

перед тим, як застебнути зіпер, розправте боку виробу, щоб натягнутих ділянок не було

у тих випадках, коли замочок занадто тугий, змастіть його підходящим засобом або потріть зубчики графітовим стрижнем карандашным

уникайте надмірного тиску на застібку (не купуйте занадто тісний одяг, не носіть багато речей у сумці)

періодично очищайте застібку від забруднень за допомогою щіточки

завжди застебніть блискавку перед пранням і вивертайте річ навиворіт

складайте речі таким чином, щоб блискавка не перегиналася

під час прасування одягу, уникайте торкання застібки гарячою праскою

Застібка — блискавка потайна – це відносно недавній винахід, яке використовується для і легких струмуючих тканин або потаємних кишень. Вона не закатує тканина на одязі і тому практично непомітна оку. Основною проблемою такого виду застібок є те, що тканина часто потрапляє між половинками змійки.

Якщо потайна блискавка розійшлася або з неї злетів бігунок, то в більшості випадків ремонту вона, на жаль, не підлягає. Ви можете спробувати описані вище способи лагодження, але найкращий варіант – вшити нову застібку.

Якщо недоліки у роботі блискавки не усунуті тоді її необхідно замінити.

Заміна застібки блискавки виконується за схемою вшивання тасьми-блискавки.

При ремонті латками застосовують ручний, машинний і клейовий способи.

Ручний спосіб - застосовують в основному при ремонті виробів з дорогих матеріалів і при невеликій ушкодженій ділянці. У цьому випадку латки вштуковують чи вплітають в ділянку зносу. Штуковку застосовують при ремонті виробів з ворсових несипучих тканин (драп, сукно). Вплітають латки у виробах і з сипучих тканин.

Машинний спосіб – використовують в незначних за площею ділянках зносу. Для маскування шва на помітних ділянках виробів шов вшивання латки роспошивають з лицьової сторони ручною строчкою, шовковими нитками в колір тканини.

Клейовий спосіб - забезпечує якісне і міцне з'єднання (при правильному виконанні) на різних вовняних тканинах.

Накладання латок. Латку використовують для реставрування дуже поношеного одягу. Тканину для виробів вибирають у тон виробу, її пришивають різними способами: з вивороту, з лиця, підганяючи під малюнок тканини. Направлення нитки основи в тканині латки повинно відповідати напрямку нитки основи в тканині виробу, що підлягає ремонту.

Штопання - це одностороннє переплетення. Для роботи використовуються нитки основи і піткання тканини, яка підлягає ремонту. Щільне штопання виконують у такій послідовності. Голку з ниткою піткання проколюють на відстані 0,5 - 1,5 см від пошкодження і нижче нього на такій же відстані. Таким способом укладають нитки по всій поверхні пошкодження. Потім укладають нитки основи, переплітаючи їх з нитками піткання. Кінці ниток обрізають і припрасовують.

Штукування здійснюють різними способами - у залежності від величини пошкодження (розрив тканини у різних напрямках) і виду тканини. Штукування товстих тканин виконується у такій послідовності. Пошкоджені краї продовжуються на 4 - 5 мм на непошкоджену тканину в обидві сторони. Косими стібками почергово захоплюють 2-3 мм тканини з обох сторін. При виконанні стібка бажано захоплювати не всю тканину наскрізь, а тільки на половину її товщини (Рисунок А. 9.), щоб з лицьового боку не було видно проколів голки.

Також одним з поширених методів є клейовий спосіб відновлення споживчих властивостей одягу, який використовується для усунення розриву, потертості, витерті абсолютно різних предметів одягу. Це стосується, наприклад, виробів з хутра, овчини, велюру, ворсової шкіри і плащових матеріалів.

Скажімо, якщо у вироби з хутра послабилася шкіра, її необхідно зміцнити тонким і щільним текстильним полотном. Для цього поступають таким чином.

На шкіряну тканину, попередньо знежирену бензином, рівномірно тонким шаром наносять клей. Таким же чином намазується попередньо вирізаний шматочок тканини, за розміром пошкодженої ділянки шкіри. Відповідно до рекомендацій для даного виду клею, його злегка витримують, а потім склеюють і сушать тканини, при цьому злегка розгладжуючи їх рукою.

Відновлення шкіряного одягу з потертостями зазвичай зводиться до приклеюванню латок. При цьому виріб розстеляють на столі шкірою вниз. Ушкодженої ділянки надають округляє форму, підстригають волосся і обробляють шліфувальною шкуркою, а потім окреслюють крейдою.

Притиснувши хутряний клапоть шкірою вниз, акуратно і дбайливо знімають його. На ньому віддрукуються крейдяні лінії, за якими необхідно вирізати латку. Її вирізають по зовнішньому краю, не надрізу хутряної волосся. Шкіру латки також обробляють шкіркою.

Провівши всі ці операції можна склеювати - беруть участь в процесі ремонту поверхні між собою, витримуючи згідно інструкції для даного типу клею.

Штопання та вшивання латок можна переглянути детальніше за посиланням: https://vunivere.ru/work24199

07.04.2020 р.

Можливі дефекти та методи їх усунення. Волого-теплова обробка. Контроль якості виконаних робіт.

Всі дефекти в одязі можна поділити на конструктивні і технологічні. Технологічні дефекти проявляються при порушенні технології виготовлення і при неправильній волого – тепловій обробці. Конструктивні – виникають в результаті неточності конструкції.

Створення точних конструкцій з доброю посадкою ускладнюють наступні причини:

а) методи виміру фігури людини не дозволяють зібрати вичерпну інформацію про особливості тілобудови і обґрунтувати побудову оптимальних розгорток поверхні фігури зважаючи на велике різномаїття типових фігур;

б) недостатньо визначити тільки лінійні розміри деталей, тому що вони розташовані на поверхні в криволінійній системі координат, кривизна яких невідома;

в) сітчаста будова тканини не забезпечує стабільного положення конструктивних точок і контурів.

Аналізувати можливі дефекти важко через велике їх різноманіття. Для надання допомоги інженерам – конструкторам, технологам, закрійникам різноманіття конструктивних дефектів за зовнішнім видом об’єднано в шість груп.

1. Горизонтальні складки, які виникають в результаті недостатньої ширини деталі в горизонтальному напрямку або надлишку в вертикальному напрямку.

2. Вертикальні складки спричинені недостатньою довжиною ділянки деталі у вертикальному напрямку або надлишком ширин деталі в горизонтальному напрямку.

3. Нахилені складки виникають внаслідок недостатніх розмірів деталі в діагональному напрямку, що приводить до дії різнонаправлених сил тиску не завужені ділянки або до одностороннього скорочення.

4. Кутові заломи на ділянках деталі викликані недостатньою випуклістю або ввігнутістю сформованої деталі. Недостатня випуклість проявляється у вигляді напруги всередині деталі з утворенням слабини по контуру. Недостатня ввігнутість супроводжується утворенням слабини всередині деталі і перекосами по контуру.

5. Балансові порушення – результат неправильного визначення довжини монтажних деталей або перекосу при їх монтажі. Це приводить до порушення різновагового положення деталей виробу, а також до спіралевидного переміщення (закручування).

6. Дефекти динамічної невідповідності – проявляються в основному в процесі руху одягнутої людини.

Характеристика найпоширеніших конструктивних дефектів одягу

Горизонтальні складки. При визначенні різновиду та виборі способу усунення дефектів цієї групи слід враховувати, що в напружених складках напрямок розтягуючих зусиль співпадає із напрямком складок, що утворюються, а у вільних складках напрямок здавлюючих сил перпендикулярний напрямку складок, які виникають.

Горизонтальні вільні складки на спинці під коміром (рис.5.1.а). даний дефект виникає при надлишковій довжині центральної частини спинки і стає особливо помітним після вшивання коміра. Надлишок тканини по горизонталі, що виникає внаслідок переміщення жорстким коміром надлишкової довжини у верхній частині спинки, легко закладається в складку, глибина якої визначає величину пониження лінії горловини спинки і плечового зрізу.

Горизонтальні напружені складки у верхній частині спинки (рис.5.1, б). Фіксована різко виражена складка на спинці супроводжується деформацією структури тканини, добре помітною у тканинах з малюнком. Розміщуючись у верхній частині спинки, складка може переходити і на пілочку. Причина виникнення напруженої горизонтальної складки у верхній частині спинки – недостатня ширина деталі на рівні розміщення дефекту (недостатня випуклість середнього зрізу спинки, надлишкова увігнутість пройми спинки у верхній частині, загальне завуження плечової частини спинки, а також надлишковий нахил плечових зрізів). Конструктивні способи усунення дефекту пов’язані з розширенням деталі спинки на ділянці прояву дефекту. Після усунення напруженості ділянки спинки можливе деяке коригування у вертикальному напрямку для усунення м’якої горизонтальної складки під коміром.

Горизонтальні напружені складки під переднім швом штанів (рис.5.2). Причина – недостатня ширина передньої половинки штанів біля вершини крокового зрізу або недостатня випуклість бічного зрізу деталей штанів. Спосіб усунення пов’язаний із розширенням дефектної ділянки.

Вертикальні складки. При аналізі та виборі способу щодо усунення дефектів цієї групи слід враховувати, що вертикальні вільні складки помірного розміру в області пройми слід розглядати як позитивне явище, оскільки вони покращують динамічну характеристику виробу. Величину похибки рекомендується встановлювати у відповідності з глибиною допоміжної складки, в яку закладені надлишки тканини по ширині або довжині деталі. При уточненні контурів деталі розміри її зменшують на величину поперечних розмірів допоміжної складки.

Вертикальна вільна складка біля середнього шва спинки (рис.5.3). М’яка вільна складка біля середнього шва спинки не супроводжується деформацією тканини і може зміщуватись в горизонтальному напрямку. Причина – надлишкова ширина середньої частини спинки через неправильне оформлення випуклості середнього зрізу спинки на рівні лопаток. Конфігурація середнього зрізу деталі спинки не відповідає конфігурації відповідного зрізу оптимальної розгортки. При усуненні дефекту слід враховувати не тільки випрямлення зрізу дефектної ділянки, але й можливе його розширення на рівні прикладення стримуючих сил.

Вертикальна вільна складка біля бічного шва верхньої частини задньої половинки штанів (рис.5.4). Причина дефекту – надлишкова кривизна бічного зрізу задньої половинки штанів через неправильну прибудову опорної частини задньої половинки штанів до її нижньої частини. Спосіб усунення дефекту пов’язаний із випрямленням бічного зрізу задньої половинки штанів та перерозподілом припуску на вільне облягання після переводу вершинних точок деталі в сторону бічного шва.

Нахилені складки. У виробах з дефектами цієї групи на окремих ділянках деталей виникає надто щільний контакт. На них зосереджується тиск всього одягу, а вільні від напруження ділянки втрачають рівноважний стан, опускаються і утворюють нахилені складки.

Інший різновид нахилених складок виникає в результаті дії різнонаправлених сил тиску на завужені ділянки.

Напружені нахилені складки на пілочці, що направлені від бічного шва до горловини (рис.5.5). Вони супроводжуються деформацією тканини (на тканинах з малюнком та помітним положенням ниток основи і підткання можна помітити напрямок подовжених діагоналей елементарних комірок тканини у тому ж напрямку). Активні зміщуючі сили діють на випуклих ділянках на рівні лінії стегон, пасивні стримуючі – біля горловини спинки. Наявність додаткових сил. Наявність додаткових сил пов’язана з порушенням бічного балансу деталі пілочки, а саме, з недостатнім нахилом плечового зрізу. Причина – спотворення правильного контуру деталі пілочки, що не враховує кривизну бічного зрізу в області стегон, та порушення бічного балансу. Спосіб усунення дефекту пов’язаний із розширенням виробу по лінії стегон, зміщенням горловини пілочки в сторону напівзаносу та збільшенням нахилу плечового зрізу.

Нахилені складки на задній частині спідниці (рис.5.6). На бічній поверхні стегон виріб щільно прилягає до тіла людини, а від стегон до низу на задній частині утворює м’які вільні складки. Активні зміщуючі сили діють взоні щільного прилягання, а надлишкова довжина заду виявляється в провисанні по середній лінії задньої частини спідниці. Крім порушення бічного балансу деталі, в даному випадку, можлива невідповідність кривизни бічного зрізу деталі відповідному зрізу оптимальної розгортки опорної поверхні виробу. При такому поєднанні дефектів в першу чергу рекомендується усунути неправильну кривизну шляхом розширення деталі на рівні лінії стегон, а потім виправити бічний баланс, піднявши вершину бічного зрізу деталі.

Кутові заломи. Дефекти цієї групи займають особливе місце серед дефектів інших груп, оскільки вони пов’язані з неправильним утворенням об’ємної форми деталі і з плоского матеріалу. На відміну від нахилених складок вони розміщуються на одній стороні деталі, а не по всій її ширині.

Для досягнення гарної посадки одягу на фігурі слід проектувати утворення об’ємних форм опорних поверхонь в області лопаток, грудей, стегон та виступаючого живота. Спотворення форми деталей одягу викликає появу дефектів невідповідності просторових форм одягу та фігури людини (кутових заломів). При усуненні дефекті вданої групи особливу увагу слід приділяти операціям формування.

Недостатня випуклість верхньої частини спинки (рис.5.7). Напруження всередині деталі спинки та утворення слабини і кутових заломів біля пройми часто зустрічаються в спинках без конструктивних розрізів.

Причина дефекту – невідповідність об’ємної форми деталі формі ділянки поверхні спини. Особливо помітний такий дефект на сутулій фігурі з низькими плечима. Опис зовнішнього виду цього недоліку посадки одягу можна доповнити підніманням низу спинки та відставанням коміру від заднього контуру шиї. Найкращі результати дають технологічні заходи по формуванню деталей спинки в області лопаток для досягнення об’ємної форми у відповідності з об’ємною формою поверхні спини людини. Конструктивні вирішення можливі при наявності додаткових розрізів на деталі, що проходять через екстремальну точку лопаток.

Недостатня випуклість верхньої частини пілочки (рис.5.8). Розглянемо цей недолік на прикладі жіночого жакета з вертикальним рельєфним швом, що проходить біля екстремальної точки грудних залоз. Якщо на деталь пілочки здійснюється тиск біля вершини розхилу виточки, то кутові заломи спостерігаються біля нижньої частини пройми. Надійне усунення дефекту досягається після збільшення ширини деталі у місці найбільшого тиску тіла на одяг, при якому нахил пройми та її розтяг майже не змінюється, а розхил збільшується.

Балансові порушення. На відміну від дефектів попередніх груп дефекти даної групи спотворюють зовнішній вид всього виробу. Порушення рівноважного стану, або балансу, одягу призводять до появи дефекту, що нагадує нахилені складки по всій ширині виробу, закручені навколо фігури людини.

При виборі способів для усунення балансових порушень слід враховувати, як впливає на баланс зміна конфігурації зрізів середньої лінії спинки, напівзаносу, бічних швів, шва пришивання відрізної бічної частини тощо. Порушення балансу усуваються в основному конструктивними способами, а технологічні способи відіграють допоміжну роль.

Довга спинка (рис.5.9, а). Балансове порушення під назвою „довга спинка” викликає появу дефектів на деталях спинки і пілочки. Борти заходять один за другий, бічні шви зміщуються в сторону бортів, на відрізній бічній частині пілочки з’являються перекоси, низ спинки щільно прилягає до ягодиць та ніг, на спинці виникають поперечні складки і слабина від коміра до лінії стегон. Величину допустимої похибки у визначенні балансу зазвичай встановлюють за допомогою утворення допоміжної складки по всій ширині спинки. При невеликих відхиленнях недолік можна усунути вкороченням деталі спинки або подовженням деталі пілочки. Для усунення значних порушень перебудовуються верхні зрізи деталей спинки, пілочки та відрізної бічної частини. Гарні результати дає спосіб дає прийом відсікання та переміщення верхніх ділянок деталей спинки і пілочки і зміщення верхньої частини відрізного бочка в сторону спинки. Необхідно відзначити, що всі конструктивні точки верхніх зрізів деталей, що уточнюються, переміщаються для правої половини виробу проти руху годинникової стрілки.

Коротка спинка (рис.5.9, б). Вкорочення спинки відносно пілочки на ділянці від лінії грудей до вершинних точок призводить до виникнення дефектів на всіх деталях виробу. Натяг верхньої частини спинки направлений до лопаток, а нижня частина відстає від фігури, бічний шов зміщується назад, борти розходяться, біля пройми з’являються слабина та кутові заломи.

Усунення дефекту супроводжується перебудовою всіх верхніх зрізів деталей. При невеликих відхиленнях недолік усувається переміщенням монтажних надсічок бічного шва або верхнього зрізу однієї із деталей. Зменшення балансу супроводжується зміщенням пройми в сторону пілочки. Всі важливі конструктивні точки переміщуються на правій стороні виробу у напрямку руху годинникової стрілки.

Зміщення переднього згину штанів в сторону бічного шва (рис.5.10, а). Цей дефект виникає при подовженні крокової частини штанів відносно його бічної частини. Спіралевидне переміщення низу штанів і переднього згину в сторону бічного вказує на порушення балансу.

Втрачену рівновагу можна відновити переміщенням будь-якої з монтажних точок на швах штанів, але краще починати з переміщення точок передньої половинки штанів, використовуючи прийом повернення переднього згину в нормальне положення. Для підтягування згину штанів всередину слід опустити надсічку крокового зрізу передньої половинки та зрівняти довжину всіх зрізів, що з’єднуються.

Зміщення переднього згину штанів в сторону крокового шва (рис.5.10,б). Спіралевидне переміщення низу штанів і переднього згину в сторону крокового шва вказує на порушення балансу, яке виникає при укороченні крокових зрізів або видовженні бічних зрізів передньої половинки штанів. Відновлення втраченої рівноваги рекомендується виконувати переміщенням надсічки крокового зрізу передньої половинки штанів вверх. В рекомендованих способах усунення вказаних дефектів не порушується положення бічних кишень штанів відносно верхніх зрізів.

Динамічна невідповідність. Деякі дефекти одягу непомітні на фігурі людини, поки вона знаходиться у спокійному стані, тобто в статиці, проте будь-які рухи викликають більший чи менший опір одягу. Найважливіше значення для гарної динамічної характеристики одягу мають правильне розміщення і розміри пройми і рукава. Зміщення пройми в сторону спинки утруднює рухи рук. Її надлишкова глибина утруднює піднімання рук. Великі незручності викликає вузький рукав. Незручні коміри з дуже високою стійкою, вузькі спідниці, глибокий виріз середнього зрізу штанів тощо.

Для виявлення дефектів динамічної невідповідності виробу на фігурі людини рекомендується виконати піднімання рук до горизонтального положення, нахил корпусу та присідання. У випадку неможливості виконання цих дій слід дати негативну оцінку динамічної відповідності одягу.

Зміщення пройми в сторону спинки (рис.5.11). Необґрунтоване переміщення меж спинки і пілочки утруднює виконання рухів рук та погіршує самопочуття людини, що одягнена в такий одяг. До деталі спинки прикладаються розтягуючі зусилля, а до зрізу пройми пілочки – стискуючі. Протягом незначного терміну експлуатації на пілочці можуть утворитись поздовжні заломи. Рукав втратить нормальний вид, можливі пошкодження шва пройми спинки. При незначному зміщенні пройми усунути такий дефект не можна. Для усунення дефекта при повторному виготовлені зразка слід уточнити ширину ділянки виробу від середнього шва спинки до контура пройми пілочки.

Укорочення середнього шва задньої частини штанів (рис.5.12). Пониження вершинної точки середнього зрізу задньої половинки штанів на фігурі людини в статиці не погіршує зовнішній вид штанів, проте утруднює рух ніг. В процесі експлуатації на передньому шві штанів утворюються поперечні заломи і складки, утруднюються присідання та піднімання по сходах, передня частина штанів постійно відчувається на нозі. Для усунення дефекту рекомендується крім піднімання вершинної точки середнього зрізу задньої половинки штанів збільшити його відхилення від вертикального напрямку.

https://studfile.net/preview/5601420/

ВТО та контроль якості виконаних робіт повторити з попердньої теми.

13.04.2020 р.

Тема47. Пошиття штор

Підбір матеріалів для пошиття штор. Розкрій деталей. Пошиття штор, відповідно фасону.

Важко уявити вікна без таких звичних для багатьох елементів як штори. Саме вони є відмінним доповненням до інтер’єру кімнати, більше того, дозволяють створити особливу атмосферу затишку та гармонії.

Під час підбору правильного текстильного оформлення тієї чи іншої кімнати, як правило, виникає чимало нюансів, а особливо коли мова йде про вибір тканини для пошиття штор. Які критерії правильного вибору? На що звернути увагу в першу чергу?

Багатьом на перший погляд може здатися, що вибір тканини для штор – справа нескладна і з нею можна справитися за лічені хвилини. Насправді все нет так просто, позаяк обраний матеріал повинен відповідати багатьом критеріям, зокрема стилю кімнати та вже присутнім там елементам. Крім того, враховуються й призначення та особливості приміщення. Приміром, вішати на кухні штори, котрі насправді призначені для спальні, відверто кажучи, - не комільфо.

Тобто кожна кімната має свої, скажімо так, унікальні вимоги до шторного оформлення. І це потрібно враховувати!

Для пошиття фіранок важливо придбати якісну і недорогу тканину. На сьогоднішній день у продажу є досить велика кількість різних тканин, тому проблем з вибором бути не повинно.

Колір вироби насамперед буде залежати від гами кольорів кімнати. Якщо в декорі приміщення є яскраві кольори, присутня велика кількість різних елементів, то перевагу краще всього віддавати однотонним непомітним тканинам. Якщо інтер'єр виконаний в спокійних приглушених тонах, то можна підібрати ефектну і яскраву тканину. Вироби, які пошиті з подібною тканиною, здатні доповнити кімнату і стати головним акцентом декору інтер'єру. Фіранки повинні виділятися з загальної обстановки. Не рекомендується виготовляти прості штори з атласної або шовкового матеріалу. З такої тканини досить складно шити вироби, тому що вона практично не піддається обробці. Рекомендується звернути увагу на такі матеріали, як: оксамит; велюр; парча; бавовна. Вибираючи матеріал для штор, важливо подбати і про тканини для гардин. Є думка про те, що прямі фіранки - нудні і непривабливі. Насправді все навпаки. Вид прямих штор можна легко змінити, наприклад, якщо пришити декоративну тасьму, яка буде збирати верхній край полотна. Залежно від способу закріплення можна сформувати складки основного матеріалу. У процесі підбору тасьми рекомендується ознайомитися з готовими виробами, щоб отримати уявлення про те, як обрана тасьма буде виглядати в інтер'єрі. Перед тим як вибрати додаткові елементи декору, знадобиться визначитися з обробкою. Її можна виконати у вигляді кистей, рюшів або інших елементів. Для того щоб пошити звичайні штори, не знадобиться мати викрійки, важливо лише заміряти розмір вікна. Розрахувати необхідну кількість матеріалу в метрах можна, якщо виміряти довжину і ширину вікна.

Якщо на обраному матеріалі присутній малюнок, то знадобиться придбати тканину більшої довжини, щоб була можливість розмістити малюнок симетрично. Якщо виникли труднощі з визначенням метражу матеріалу, то можна отримати консультацію у продавця з магазину тканини.

При виборі тканини важливо пам'ятати про те, що потрібно буде зробити припуск на підгин штори у верхній і нижній частині, тому довжину полотна треба збільшити.

Штори на кухню: якій тканині віддати перевагу

Кухня – не тільки найвідвідуваніша частина дому, це і доволі специфічне приміщення з постійними перепадами температури та підвищеним рівнем вологості. Враховуючи це, при виборі тканини для кухонних штор варто віддати перевагу практичним варіантам, котрі, по-перше, є стійкими та міцними, а по-друге, максимально простими у догляді, які б можна було прати без жодних проблем. Оптимальною є штучна тканина (наприклад, поліестер) у вигляді так званих римських штор чи напівпрозорих ролетів.

Що обрати для спальні?

Спальня, як кімната для відпочинку, вимагає створення відповідної атмосфери, тобто такої, яка б сприяла доброму та міцному сну. В цьому випадку штори відіграють далеко не останню роль.

Якщо Ваша спальня виконана в класичному стилі, ідеальним матеріалом для пошиття штор може стати жаккардова тканина, яка, до слова, є довговічним та гіпоалергенним матеріалом, що вирізняється простотою у догляді та відмінною зносостійкістю.

Крім того, популярними тканинами для штор у спальню є:

· Шовк, парча, тафта – вони ідеально поєднуються зі східним стилем інтер’єру спалень;

· Бавовна, льон – добре підійдуть для спалень у стилі прованс чи кантрі;

· Для класичних спалень – жаккард (https://oboi.com.ua/tkani/jakkard/), атлас, поліестер.

Вибираємо тканину для штор у вітальню

Вітальня по праву вважається центральною кімнатою в домі, позаяк тут традиційно приймають гостей, проводять веселі застілля та всіляке дозвілля. Саме тому інтер’єр даної частини будинку зазвичай продумовують до найдрібніших деталей, це стосується, власне, і штор.

Якщо Ваша вітальня має невелику площу і більш-менш стандартну висоту стелі, непоганим варіантом для штор можуть стати легкі тканини, зокрема шовк, велюр, льон або віскоза.

Для просторих віталень використовуть штори з більш щільних тканин, наприклад, бархату, парчі чи жаккарду. До того ж ці полотна дозволяють створювати ефектні драпировки, котрі мають просто неперевершений вигляд.

Маєте у вітальні вихід на лоджію? В такому випадку краще обрати тканини зі штучними волокнами, котрі легко чистити чи прати. Річ у тім, що виходячи на балкон, Ви так чи інакше торкатиметесь штор, від чого з часом вони можуть забруднитися.

Загальний розкрій штори: схеми і викрійки Пошиття будь-яких штор починається з того, що підбираються схеми, викрійки і відбувається розкрій тканини.

Ширина майбутнього виробу повинна бути як розмір карниза і плюс припуски на боковини. Довжина може бути будь-який, за бажанням. Хоч до статі. Але зазвичай при пошитті віденських штор висоту віконного отвору множать на два.

Прикидаючи припуски, краще залишити для нижнього краю приблизно 13-15 см. Цього якраз вистачить, щоб навіть в розпущеному вигляді фіранки залишилися трохи зібраними. Крім того, це дозволить трохи виправити можливі помилки починаючої умільці. Форма штори виглядає як прямокутник, поділений на смужки, для прошива. Проміжок між ними зазвичай 35-50 см. Перед тим як почати шити, тканину потрібно відпарити, щоб перша ж прання не зіпсувала вигляд виробу.

«Види штор»

Якщо ви вирішили «майструвати» штори самостійно, знайте, їх безліч, тому вибір відповідного фасону ризикує затягнутися. Найвідоміших - більше 10 найменувань, правда, багато хто з них мають схожі риси. Австрійські, французькі, італійські, японські ...

Щоб полегшити вам вибір, ми написали невеликі керівництва з пошиття найбільш популярних штор. Всі інші відрізняються від них дуже мало, тому легка модифікація не стане для вас проблемою. Отже, прочитавши цю статтю, ви навчитеся шити: «Шиємо штори ламбрекен» Для початку ми навчимо вас шити прості і елегантні штори під назвою ламбрекен, які користуються популярністю у багатьох господинь. Сподіваємося, що цей проект стане вашим першим кроком в дивовижний світ шиття, і в подальшому ви створите ще чимало чудових фіранок і штор своїми руками, для самого затишного будинку.

Почнемо з вибору матеріалу. Зазвичай для всіх деталей вибирають матеріал одного типу. Але ви можете поекспериментувати і зробити самі штори однотонними, а ламбрекен - візерунковим, або навпаки. Строгих правил тут немає, головне, щоб все поєднувалося з основної концепції. Другий крок - розрахунок матеріалу. Як правило, ламбрекен становить п'яту або шосту частину від всієї довжини штор, при цьому необхідно відрахувати матеріал і на підгини при підшиваючи.

Основа готова. Але наше головне завдання - зробити ламбрекен неповторним, втілити в ньому ваш характер. В його оздобленні орієнтуйтеся на тканину, яку ви використовували. Для важких тканин підійде фантазійна бахрома, а для легких - квіти з органзи і бісер.

Як правило, римські штори щільно закривають віконний проріз, тому при розрахунку матеріалу потрібно враховувати параметри вікна. Саме це і стане кроком номер один при пошитті таких штор. При розрахунку ширини обов'язково залиште по 5 см на припуски, при розрахунку довжини - по 12 см на припуски.

1. Спочатку розкладіть тканину на столі, розгладьте її. Мелом отчертите лінії складок і подшива, підшийте майбутні штори з боків.

2. Після цього візьміть брус, на який буде кріпитися штора, прибийте до нього клейку стрічку, і таку ж стрічку прикріпіть до верхньої частини штор. Це місце стане місцем кріплення штор до бруса.

3. Потім заутюжьте і підшийте нижню частину штори, пришити до неї оздоблювальну облямівку. Там, де в штору вставлені рейки, прикріпіть широкими стібками кільця.

4. Проробивши всі перера ховані вище маніпуляції, прикріпіть штору до бруса - і робота готова! Тепер вам потрібно лише протягнути шнур в кільця і щільно його стягнути, а потім відрізати кінці, що залишилися.

Ваші римські штори готові і вже радують ваше око! До речі, досить часто їх поєднують з ламбрекенами, щоб додати інтер'єру виразності.

«Шиємо штори в англійському стилі»

Ніжна, повітряна штора в даному стилі, зроблена своїми руками, стане вишуканою прикрасою будь-якої кімнати. А зшити її дуже просто: для цього нам знадобиться натуральний муслін, атлас і атласна стрічка. При визначенні ширини і висоти штор орієнтуйтеся на розміри віконних прорізів. І не забувайте залишати кілька сантиметрів на підшитий і складки.

1. Для початку визначимо місця пришивання атласних стрічок, акуратно висмикнувши з полотнища штор дві нитки - одну прямо по верхньому краю, другу - відступивши 17 см. Точно таким же способом визначте напрямок і місця для набивних стрічок по горизонталі.

2. Тепер беремо атласні стрічки і обидві їх сторони підвертаємо на один сантиметр, потім запрасовуємо і підшиваємо. Приколює їх до шторних полотну шпильками, потім акуратно пристрочують на швейній машинці. 3. Між вертикальними смугами маємо ще дві атласні стрічки. Накриваємо їх широкої атласною тканиною. Сколюємо її шпильками з основним полотном штори, орієнтуючись на витягнуті нитки. В останню чергу закріплюємо верхні краї атласних стрічок, нижній край штори акуратно підшиваємо і відпарювати за допомогою праски.

«Прості штори»

Погодьтеся, іноді нам не хочеться нічого складного і надто зобов'язує. Прості штори з кокетливими бантиками на кухні - це як хороший хліб, сир і вино, невибаглива, але на диво улюблена нами їжа. Ми не боремося за аскетизм, а, навпаки, запропонуємо додати до звичайних штор невеликі цікаві деталі, які внесуть в інтер'єр родзинку. Ну що, ви готові вчитися?

Отже, продовжимо розповідь про те, як зшити прості штори своїми руками. Нам знадобиться тканина для штор, ширина яких дорівнює ширині віконного прорізу, і довжина - близько 60 см. Крім цього, нам потрібна вузька атласна стрічка і нитки в колір основного полотна штори.

Ця проста штора стане відмінним доповненням для простого тюлю, кухонних жалюзі і інших простих матеріалів. Пастельні бантики додадуть дизайну штор ніжності, свіжості і кокетства.

Звичайно ж, ви можете вибрати тканину на свій смак, проте не забувайте про те, що різні тканини по-різному драпіруються. Бавовняна або сумішеві тканину однотонного кольору - це ідеальний вибір для будь-якої кухні. Такі тканини відмінно дихають і надають кімнаті надзвичайну легкість. Атласна стрічка тут виконує декоративну роль, тому вона повинна бути контрастного кольору. Ідеальним буде, наприклад, поєднання сірого і рожевого або білого з чорним.

1. Почнемо з того, що розкладемо тканину на столі, ретельно її розгладити, досвідчене нижній і бічні краї.

2. Після цього підшиваємо верхній край з урахуванням ширини карниза. 3. Бічні шви прісоберём на нитку: досить буде зробити всього п'ять-шість стібків з кроком в десять-п'ятнадцять сантиметрів.

4. Коли всі ці маніпуляції будуть завершені, можна буде вивішувати штори, зроблені своїми руками на карниз, як на фото.

5. Тепер прийшов час атласної стрічки: перекидаємо їх через карниз зі шторою, стягуємо і формуємо милі бантики.

«Аксесуари для штор»

Отже, ви купили чудову тканину і вже пошили штори своєї мрії! Вітаємо - але роботу над інтер'єром поки не можна вважати завершеною. Ви створили форму, основу, яка в будь-якому випадку потребує пожвавлення. Мабуть, це правило можна опустити лише в тому випадку, коли ми маємо справу з мінімалістичним римськими шторами. Але якщо на ваших вікнах красуються пишні драпірування і хрусткий від свіжості тюль, пропонуємо вам попрацювати зі стилем ще трохи.

Чим розкішніше створені штори - тим більше вони потребують в дрібних доповненнях - парадоксально, але факт. Стиль виглядає продуманим, завдяки дрібницям, особливо класичний або складний східний. Тому тут ми зібрали, які ви можете втілити в текстилі своїми руками. Які аксесуари для штор бувають, як вони декорувалися своїми руками - ми побачимо на фото, а поки накидаємо короткий список деталей:

«Кисті для штор»

Це один з найдавніших видів фурнітури для штор, жоден класичний інтер'єр не обходився без цієї чудової деталі. Дивно, як при видимій простоті форми, кожна кисть виглядає абсолютно неповторною.

До речі, пензлики теж можна зробити власноруч. Адже по суті, це не що інше, як переплетення ниток, мотузочок, намистин, стеклярусу, пір'я, бахроми, і все, що тільки спаде на думку дизайнерам! Пензлика на завісах підійдуть не тільки для помпезного інтер'єру в стилі Марії Антуанетти - легкий натяк на класику і вічні цінності доречний в будь-якій обстановці. А якщо ви вирішите зробити, то кисті відмінно прикрасять їх куточки!

«Підхвати для штор»

Зшити штори своїми руками і не зробити до них красиві підхоплення - нонсенс. Це свого роду кріплення, які утримують тканину в прісобранная стані. Звичайно, для цієї мети можна використовувати і звичайний гачок на стіні з смужкою тканини в тон шторам, але не поспішайте вибирати перший-ліпший! Як і кисті, це ще одна криниця незвичайних аксесуарів, які підкреслять красу фіранки і ваш вишуканий смак. Днем забрані штори повинні відкривати простір для денного світла по максимуму, до того ж, вузькі фіранки роблять вікно витонченіше, а стелі візуально вище. Якщо штори були задумані як тканину з пишною драпіруванням, то складки будуть виглядати чітко, лише будучи закріпленими підхопленням. Існує два види захоплення: Відповідно, нам потрібно придумати, як красиво їх задекорувати. Іноді підхопив йде бути мінімалістичним, як на фотографії нижче. Тоді єдине, що ми можемо зробити, це покрити його в будь-який бажаний колір. В даному випадку була обрана бронза.

А можливо, вас надихне морський стиль, який вийшов на шторах, пошитих своїми руками, на фото нижче? Тоді вам на допомогу полотнище з матовою грубуватою тканини, підхопленням якого служать шнури-мотузки.

Якщо ваш інтер'єр задуманий як більш ніжний і жіночний, зробіть підхоплення з тонкої повітряної органзи, яка змусить виглядати шляхетніше навіть найпростіші штори. Щоб зробити, як на ілюстрації нижче, вивчіть нашу статтю, де ми розкриваємо секрети таких аксесуарів.

«Бахрома для штор»

Бахрома по краєчку штори - це виключно декоративний елемент, ніякого функціонального навантаження він не несе. Але тут ми можемо пограти з відтінками, щоб колір штор відливав новими фарбами. Чи можемо змусити їх сяяти золотом, не боячись зробити вульгарне враження. Бахрома - це невід'ємна деталь епохи бароко, ознака багатства, розкоші, належність до вищого стану. Невмируща класика, мала порція якої пожвавить самий манірний інтер'єр, як і яскраві.

«Сутаж для штор»

Край штор в класичному або східному стилі часто обробляють сутажу. Майстрині швейної справи знають, що це щільна тасьма, що складається з часто перекрученого шовкового шнура - на ілюстрації нижче ви можете побачити, що це таке.

Сутаж на шторах, зроблених своїми руками, використовують не як акцент, а в ролі доповнення, часто саме він пов'язує всі кольори тканини між собою. Знову ж таки, в нього можна вплести золоті нитки, які змусять ваші штори спалахувати на сонці ледь вловимими іскорками!

І наостанок - не забувайте про підкладці штор, виворітного частини! Хто сказав, що вона повинна бути білою або жалюгідним блідою подобою барвистою фронтальної сторони? Найцікавіші інтер'єри народжуються там, де нам дають можливість здивуватися. Нехай у штори кольору фуксії раптово виявляється салатова тильна сторона, а сувора кавова штора при подиху вітру виявляє світу помаранчеву спинку - немов у екзотичних! Словом, спробуйте трохи відійти від канонів класичного оформлення - і відкриття посиплються на вас наче з рогу достатку.

Детальніше можна подивитись за посиланнями:

https://deltacrp.ru/portieres-with-your-own-hands-patterns-how-to-sew-curtains-with-your-own-hands-styles-and-stepbystep-instruction.html

https://issuu.com/0505evelina/docs/____________________________________ec1ed8c8e216d9

14.04.2020 р.

Машинні строчки (крайові шви: у підгин із відкритим та закритим зрізами, окантувальними; з’єднувальні шви: зшивний, на ребро, з розпрасуванням).
https://narodna-osvita.com.ua/6165-mashinn-shvi.html

15.04.2020 р.

Шановні учні 30 групи, 15.04.2020р у вас за навчальним планом атестація з предмету "Технологія виготовлення одягу". У зв'язку з дистанційним навчанням вам необхідно виконати тестові завдання, посилання додаю нижче. По закінченню виконання тестових завдань вам будуть показані результати. Віднесіться відповідально. Бажаю успіху.

https://drive.google.com/open?id=1K2gHc-QVePHTsGuAshYprblVak2zzE_0xsTYnk4J6ic

21.04.2020р.

Доброго дня.
Шановні учні 30 групи "Швачка. Кравець", з 22.04.2020р у вас починається виробнича практика. Завдання будуть висвітлені у "Щоденнику", далі додам "Перелік пробних кваліфікаційних робіт" та перелік тем "Дипломних робіт".

Зміст програми

1. Загальне положення.

2. Мета і завдання практики.

3. Види робіт.

4. Тематичний план практики.

5. Робоча навчальна програма практики.

Програма розглянута

на засіданні методичної

комісії

Протокол № __ від _____________ р.

Заступник директора з НВР ______________________

Голова метод комісії ____________________________

Старший майстер ______________________________

Викладач спеціальної технології__________________

Майстер в/н ___________________________________

___________________________________

Загальне положення

Об’єм, зміст і час проведення виробничої практики на підприємстві по кожній професії визначається учбовими планами, затвердженими обласним управлінням освіти і науки та програмами розробленими на кожну групу в установленій послідовності.

Учні проходять виробничу практику на робочих місцях підприємств.

Фонд часу на практику 217 годин.

Календарні терміни:

Дата початку: 22.04.2020 року

Дата закінчення: ___.___.2020 року

Режим роботи учнів: робота в колективі або самостійно в одну або дві зміни згідно з режимом діючих в цехах або на ділянках підприємства.

Для учнів час робочого дня визначений основами законодавства України.

Робота на встановлений рівень кваліфікації (розряд) проводиться в наступні календарні терміни:

Початок: 22.04. 2020 року

Закінчення: ____.___.2020 року

Норма виробітку вказується примірний перевідний коефіцієнт на формування виробничих робіт згідно з календарними строками.

Мета і завдання практики

Метою виробничої практики є підготовка майбутнього робітника до самостійної високопродуктивної праці на підприємстві.

Основними завданнями виробничої практики є:

- адаптація учнів до конкретних виробничих умов ділянок, цехів та ін.;

- виховання в учнів свідомої дисципліни і відношення до праці, товариської взаємодопомоги, поваги до традицій базового підприємства і прагнення примножувати їх;

- закріплення і вдосконалення професійних знань і вмінь;

- накопичення досвіду самостійного виконання видів робіт визначеної складності;

- набуття стійких навиків при роботі на сучасному устаткуванні;

- освоєння високопродуктивного обладнання, досвіду передовиків і новаторів виробництва;

- вивчення виробничої технології, технологічної документації;

- формування і вміння узгоджувати свою працю з працею товариша по бригаді, вдосконалення навиків самоконтролю і взаємоконтролю;

- формування професійно цінних якостей (швидкість реакції, координованість і узгодженість дій, уважність, вміння визначити на слух несправність в роботі устаткування).

Види робіт

1. Отримання інструктажу на робочому місці.

2. Прийоми і підготовка робочого місця до роботи. Огляд устаткування, перевірка наявності і справності інструменту, сигнальних і захисних пристроїв, протипожежного інвентарю. Ведення запису в журналі, щоденнику.

3. Виконання основної роботи на робочих місцях. Дотримання робочих технологічних параметрів, вимог, норм. Постійний і періодичний контроль за роботою.

4. Дотримання порядку, дії при несправностях, неполадках. Участь в обговоренні оцінки роботи бригади, рішення організаційних питань. Вивчення застосування передових високопродуктивних прийомів і засобів праці, а також інструментів, пристосувань.

5. Самостійне застосування, розробка й здійснення заходів по найбільш ефективному використанню робочого часу, попередження браку, економному використанню матеріалів, інструментів. Підготовка робочого місця до здачі. Зупинка обладнання. Здача готової продукції. Виконання обов’язкових робіт по культурному утриманню об’єкту, що обслуговується.

М.П.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИКИ

№ п/п	*Теми*	Кількість годин на тему
1	Ознайомлення з підприємством Інструктаж з охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки на підприємстві. Структура виробництва й організація праці на підприємстві.	7
2	Самостійне виконання робіт кравця 2-го та 3-го розряду	203
3	Кваліфікаційна пробна робота	7
	Всього:	217

ПОГОДЖЕНО

Старший майстер

__________________ Л. Ю. Полодюк

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора з НВР

_______________ Н. Г. Багінська

Робоча навчальна програма

з виробничої практики навчання

Професія – 7436. Кравець

№	Тема	К-сть год
Виробнича практика Кравець 2 - 3 розряд
1	Ознайомлення з підприємством Інструктаж з охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки на підприємстві. Структура виробництва й організація праці на підприємстві.	7
2	Самостійне виконання робіт кравця 2-го та 3-го розряду	203
	Кваліфікаційна пробна робота	7
	Усього годин на виробничу практику Кравець 2 – 3 розряд	217

1. Ознайомлення з підприємством

Інструктаж з охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки на підприємстві. Структура виробництва й організація праці на підприємстві.

Основні цехи підприємства, технологічний процес виготовлення продукції. Технічні служби, їхні задачі й основні функції. Впровадження автоматизованих виробництв і ресурсозберігаючих технологій.

Планування праці і контроль якості на виробничій дільниці, у бригаді, на робочому місці. Система керування охороною праці. Організація служби охорони праці на підприємстві. Застосування засобів безпеки праці й індивідуального захисту.

2. Самостійне виконання робіт кравця 2-го та 3-го розряду

Тема 1. Самостійне виконання робіт за професією „Кравець” 2 розряду (під наглядом інструктора)

Інструктаж за змістом занять. Організація робочого місця при виконанні ручних, машинних і прасувальних робіт. Охорона праці.

Самостійне виконання робіт (під наглядом інструктора, наставника).

Застосування високопродуктивних інструментів, пристосувань і прогресивних методів обробки новаторів виробництва.

Раціональна організація робочого місця, дотримання вимог і правил охорони праці. Виконання норм виробітку і часу. Ощадлива витрата матеріалів і електроенергії.

Дотримання правил охорони праці.

Тема 2. Самостійне виконання робіт за пофесією „Кравець” 3 розряду

Самостійне виконання всіх видів робіт кравця 3 розряду при виготовленні швейних виробів (спідниць, брюк, халатів, суконь, блуз).

Дотримання правил охорони праці.

3. Кваліфікаційна пробна робота

Приклади робіт:

- постільний асортимент: простирадло, підковдрник, наволочка;

- столовий асортимент: скатертина, серветки, рушники;

- нічна сорочка.

- спідниці;

- брюки;

- халати;

- сукні;

- блузи.

Розглянуто

на засіданні методичної комісії професії швейного виробництва

протокол №______від «_____»_______________20___р.

Голова методичної комісії ____________________Мовчан І.Д.

Щоденник

_________________________________________________________

^{(прізвище, ім‘я та
по батькові)}

Спеціальність: «Кравець»

Зарахована до ДНЗ _______________2017

Закінчила ДНЗ _______________2020

Курс – ІII

Семестр - ІІ

ДНЗ «Полонський агропромисловий центр професійної освіти»

2020

Дата	№ теми, підтеми	Найменування виробничих робіт	Учнівська норма часу		Оцінка	Підпис майстра
Дата	№ теми, підтеми	Найменування виробничих робіт	план.	фак.	Оцінка	Підпис майстра
1	2	3	4	5	6	7
22.04	1	Онлайн знайомство з можливими підприємствами для проходження практики, основні завдання, система роботи підприємств. Інструктажі на робочих місцях підприємств: інструктаж з охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки на підприємстві.	7	7
23.04	2	Самостійне виконання робіт за професією „Кравець” 2-3 розряду (під наглядом інструктора) Постільний асортимент: підковдрник, простирадло, наволочка. Виготовлення п*ідковдрника*: - розмірні показники підковдрників; - нанесення розмірів підковдрника на тканину. Розмір 145/220 см; - розкрій та сколювання виробу; - обробка входу в підковдрник; - обробка бокових зрізів. Чищення; - ВТО готового виробу.	7	7
24.04		*Простирадло*: - розмірні показники простирадл; - нанесення розмірів на тканину. Розмір 160/220 см; - розкрій виробу; - обробка бокових зрізів. Чищення; - ВТО готового виробу.	7	7
27.04		Н*аволочка*: - розмірні показники наволочки; - нанесення розмірних показників на тканину. Розмір 70/70 см, 60/60см, 70/50 см; - розкрій та сколювання виробу; - обробка бокових зрізів; - обробка зрізу входу; - чищення та ВТО готового виробу.	7	7
28.04		*Простирадло* на резинці: - розмірні показники простирадла; - нанесення розмірних показників на тканину. Розмір 160/200/20 см; - розкрій та сколювання виробу; - обробка кутових зрізів; - обробка бокових зрізів; - обробка туфельки для резинки; - ВТО готового виробу.	7	7
29.04		Постільний асортимент – виготовлення *дитячого комплекту*: - розмірні показники комплектуючих; - нанесення розмірів підковдрника, наволочки, простирадла на тканину. Розмір 130/90 см, 60/40 см, 110/140 см відповідно; - розкрій та сколювання комплектуючих; - обробка входу в підковдр ник; - обробка бокових зрізів. Чищення; - ВТО готового виробу; - пакування комплекту.	7	7
30.04		Столовий асортимент: скатертина, серветки, рушники. Виготовлення *скатертини:* - розмірні показники скатертини; - настил тканини; - нанесення розмірів скатертини на тканину. Розмір 160/160 см; - розкрій виробу; - обробка бокових зрізів; - оздоблення скатертини. Чищення; - ВТО готового виробу.	7	7
04.15		*Серветка*: - розмірні показники серветок; - нанесення розмірів серветки на залишки тканини; - розмір 20/20 см, 30/30 см; - розкрій виробу; - обробка бокових зрізів; - оздоблення серветок: мереживом, стрічкою, бахрамою, інші матеріали для оздоблення; - вишивка. Чищення; - ВТО готового виробу.	7	7
05.05		*Рушники:* - озмірні показники рушників; - нанесення розмірів рушника на тканину. Розмір 40/60 см, 30/70 см; - розкрій виробу; - обробка бокових зрізів; - оздоблення рушників. Чищення. - ВТО готового виробу.	7	7
06.05		*Виготовлення нічної сорочки:* - специфікація деталей сорочки; - настил тканини; - розкладка лекал на тканині; - розкрій деталей виробу; - перенесення контрольних ліній на симетричні деталі; - обробка виточок, складок, деталей оздоблення.	7	7
07.05		- зметування бічних (рельєфних, тощо) зрізів; - зметування деталей сорочки; - обробка зрізів; - зшивання деталей сорочки; - підготовка сорочки до примірки; - обробка горловини; - обробка пройми; - обробка низу виробу; - чищення та ВТО готового виробу.	7	7
08.05		*Виготовлення спідниці:* - ознайомлення з моделлю виробу, технічними умовами на виготовлення спідниць; - специфікація деталей спідниці; - настил тканини; - розкладка лекал на тканині; - обкрейдовування та розкрій деталей виробу; - підготовка деталей крою (нанесення контрольних знаків, основних конструктивних ліній), перенесення лінії з однієї симетричної деталі на іншу; - обробка виточок, складок, защипів, підрізів відповідно моделі;	7	7
12.05		- обробка кишень, дрібних декоративних деталей (відповідно моделі); - обробка шлиці. Волого–теплова обробка (розпрасування, запрасування, дублювання); - обробка застібки (відповідно моделі); - обробка верхнього зрізу спідниці поясом, обшивкою; - обробка низу спідниці; - кінцеве оздоблення виробу (ВТО готового виробу, пришивання фурнітури, тощо). - контроль якості готового виробу, усунення можливих дефектів.	7	7
13.05		*Виготовлення* *штанів:*** - асортимент тканин для виготовлення штанів; - волокнистий склад тканин, властивості тканин для виготовлення штанів; - прикладні та з’єднувальні матеріали для виготовлення штанів; - асортимент та вимоги до якості фурнітури для виготовлення штанів; - назва деталей та зрізів крою штанів. Напрям нитки основи на деталях крою; - види і фасони штанів; - конструктивні особливості деталей штанів в залежності від фасону; - розмірні ознаки та прибавки, необхідні для конструювання штанів. - розрахунок та побудова класичних жіночих штанів;	7	7
14.05		- ознайомлення з моделлю виробу, технічними умовами на виготовлення штанів; - специфікація деталей штанів; - підготовка деталей крою до пошиття (нанесення контрольних знаків, основних конструктивних ліній); - перенесення лінії з однієї симетричної деталі на іншу; - волого-теплова обробка половинок штанів; - обробка виточок, складок; - з’єднання передніх половинок брюк з підкладкою (якщо це потрібно) у жіночих брюках допускається обробка брюк без підкладки); - обметування зрізів припусків на шов деталей;	7	7
15.05		- обробка різних видів кишень; - обробка бічних та крокових швів; - обробка застібки; - обробка верхнього зрізу штанів (пришивним поясом, обшивкою); - обробка середніх зрізів штанів; - обробка дрібних деталей;	7	7
18.05		- обробка низу брюк швом у підгин з відкритим зрізом; - обробка низу брюк швом у підгин з закритим зрізом; - обробка низу брюк манжетою; - кінцеве оздоблення виробу; - ВТО готового виробу; - пришивання фурнітури тощо; - контроль якості готового виробу, усунення можливих дефектів.	7	7
19.05		*Виготовлення сукні нескладної технологічної обробки:* - асортимент тканин для виготовлення сукні. Волокнистий склад тканин. Властивості тканин для виготовлення сукні; - прикладні та з’єднувальні матеріали для виготовлення сукні; - назва деталей та зрізів крою сукні; - напрямок нитки основи на деталях крою, види і фасони суконь; - ознайомлення з моделлю виробу, з технічними умовами на виготовлення виробу; - розкладка лекал на тканині, розкрій деталей; - перевірка деталей крою. - перевірка залишків тканини, що призначена для викроювання дрібних деталей. - виконання копіювальних та прокладних строчок на деталях.	7	7
20.05		- підготовка сукні до першої примірки; - зметування виточок, складок, деталей оздоблення; - зметування бічних зрізів, ліфа з спідницею; - вметування нижнього коміра в горловину; - з’єднання зрізів рукавів; - підготовка сукні до другої примірки; - вивчення крейдових ліній, що наносять закрійники в процесі проведення першої примірки; - уточнення деталей виробу після першої примірки, їх волого-теплова обробка;	7	7
21.05		- обкрейдування та уточнення ліній, що змінилися під час примірки; - обробка спинки, пілочки (виточок, рельєфних швів, складок, кишень); - обробка плечових та бічних швів; - зметування ліфа з спідницею; - обробка рукавів, вметування рукавів в пройму; - заметування низу виробу;	7	7
22.05		- кінцева обробка сукні; - обробка низу рукава; - вшивання рукавів в пройми; - з’єднання ліфа з спідницею; - обробка низу виробу; - кінцеве оздоблення виробу (виконання оздоблювальних робіт, обметування петель, ВТО готового виробу, пришивання фурнітури); - контроль якості готового виробу, усунення можливих дефектів.	7	7
25.05		*Виготовлення халату нескладної технологічної обробки*: - асортимент тканин для виготовлення халату. Волокнистий склад тканин; - прикладні та з’єднувальні матеріали для виготовлення халату; - конструктивні особливості деталей халатів в залежності від фасону; - розмірні ознаки та прибавки, необхідні для конструювання халатів; - значення та види застібок, їх конструктивне оформлення; - ознайомлення з моделлю виробу, з технічними умовами на виготовлення виробу; - розрахунок та побудову креслення жіночого халату прямого силуету; - асортимент та вимоги до якості оздоблювальних матеріалів та фурнітури для виготовлення халату; - назва деталей крою халату, зрізи, їх назви;	7	7
26.05		- перевірка деталей крою; - перевірка залишків тканини, що призначена для викроювання дрібних деталей; - виконання копіювальних та прокладних строчок на деталях; - зметування виточок, складок, деталей оздоблення; - зметування бічних (рельєфних, тощо) зрізі; - вметування коміра в горловину; - з’єднання зрізів рукавів; - проведення примірки; - розбір деталей виробу після примірки, їх волого – теплова обробка;	7	7
27.05		- обкрейдування та уточнення ліній, що змінилися під час примірки; - обробка спинки, пілочки; - обробка плечових та бічних швів; - обробка краю бортів; - обробка коміра та з’єднання його з горловиною; - обробка рукавів, вметування рукавів в пройму; - заметування низу виробу; - обробка кишень;	7	7
28.05		- кінцева обробка халату; - обробка низу рукава; - вшивання рукавів в пройми; - обробка низу виробу; - кінцеве оздоблення виробу (виконання оздоблювальних робіт, обметування петель, пришивання фурнітури). - контроль якості готового виробу, усунення можливих дефектів; - ВТО готового виробу.	7	7
29.05		*Виготовлення блузи з застібкою нескладної технологічної обробки:* - визначення асортименту, волокнистого складу та властивостей тканин для виготовлення блузи; - підбір оздоблювальних матеріалів та фурнітуру для блузи; - ознайомлення з моделлю виробу, з технічними умовами на виготовлення виробу; - властивості штучних та синтетичних тканин для виготовлення блузи; - переваги та недоліки штучних та синтетичних тканин; - види і фасони блуз; - конструктивні особливості деталей блуз в залежності від фасону; - розмірні ознаки та прибавки, необхідні для конструювання блуз;	7	7
01.06		- перевірка деталей крою. - перевірка залишків тканини, що призначена для викроювання дрібних деталей; - виконання копіювальних та прокладних строчок на деталях; - зметування виточок, складок, деталей оздоблення; - зметування бічних (рельєфних, тощо) зрізів; - вметування нижнього коміра в горловину; - з’єднання зрізів рукавів;	7	7
02.06		Підготовка сукні до примірки. - вивчення крейдових ліній, що наносять закрійники в процесі проведення примірки; - розбір деталей виробу після першої примірки, їх волого-теплова обробка; - обкрейдування та уточнення ліній, що змінилися під час примірки; - обробка спинки; - обробка пілочки; - обробка плечових; - обробка бічних швів; - обробка застібки, коміра та з’єднання його з горловиною; - обробка рукавів, вметування рукавів в пройму; - заметування низу виробу;	7	7
03.06		Кінцева обробка блузи. - обробка низу рукава; - вшивання рукавів в пройми; - обробка низу виробу; - кінцеве оздоблення виробу (виконання оздоблювальних робіт, обметування петель, пришивання фурнітури); - контроль якості готового виробу, усунення можливих дефектів; - ВТО готового виробу.
04.06		*Пошиття штор:* - підбір матеріалів для пошиття штор; - розкрій деталей; - пошиття штор, відповідно фасону; - машинні строчки (крайові шви: у підгин із відкритим та закритим зрізами, окантувальними; з’єднувальні шви: зшивний, на ребро, з розпрасуванням).	7	7
05.06	3	Кваліфікаційна пробна робота	7	7

22.04.2020р.

Онлайн знайомство з можливими підприємствами для проходження практики, основні завдання, система роботи підприємств.

Інструктажі на робочих місцях підприємств: інструктаж з охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки на підприємстві.

Структура виробництва й організація праці на підприємстві.

Організація робочого місця на підприємствах різних напрямів пошиття виробів (текстильні, джинси, дитяча білизна, сумки, взуттєві).

23.04.2020р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 1. Постільний асортимент: підковдрник, простирадло, наволочка.

1. Розмірні показники підковдрників.

2. Настил тканини.

3. Нанесення розмірів підковдрника на тканину. Розмір 145/220 см.

4. Розкрій та сколювання виробу.

5. Обробка входу в підковдрник.

6. Обробка бокових зрізів. Чищення.

7. ВТО готового виробу.

24.04.2020р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 1. Постільний асортимент: підковдрник, простирадло, наволочка.

1. Розмірні показники простирадл.

2. Настил тканини.

3. Нанесення розмірів простирадла на тканину. Розмір 160/220 см.

4. Розкрій виробу.

5. Обробка бокових зрізів. Чищення.

7. ВТО готового виробу.

27.04

Самостійне виконання робіт.

Тема 1. Постільний асортимент: підковдрник, простирадло, наволочка.

1. Розмірні показники наволочки.

2. Настил тканини.

3. Нанесення розмірних показників на тканину. Розмір 70/70 см, 60/60см, 70/50 см.

4. Розкрій та сколювання виробу.

5. Обробка бокових зрізів, зрізу входу.

6. Чищення.

7. ВТО готового виробу.

8. Індивідуальне консультування.

28.04.2020р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 1. Постільний асортимент: підковд-рник, наволочка, простирадло на резинці

1. Розмірні показники простирадла.

2. Настил тканини.

3. Нанесення розмірних показників на тканину. Розмір 160/200/20 см,

4. Розкрій та сколювання виробу.

5. Обробка кутових зрізів, бокових зрізів.

6. Чищення.

7. ВТО готового виробу.

8. Індивідуальне консультування.

29.04.2020р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 1. Постільний асортимент – виготовлення дитячого комплекту.

1. Розмірні показники комплектуючих.

2. Настил тканини.

3. Нанесення розмірів підковдрника, наволочки, простирадла на тканину. Розмір 130/90 см, 60/40 см, 110/140 см відповідно.

4. Розкрій та сколювання виробу.

5. Обробка входу в підковдрник.

6. Обробка бокових зрізів. Чищення.

7. ВТО готового виробу.

30.04.2020р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 1. Столовий асортимент: скатертина, серветки, рушники;

1. Розмірні показники скатертини.

2. Настил тканини.

3. Нанесення розмірів скатертини на тканину. Розмір 160/160 см.

4. Розкрій виробу.

5. Обробка бокових зрізів.

6. Оздоблення скатертини. Чищення.

7. ВТО готового виробу.

04.05.202 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 2. Столовий асортимент: скатертина, серветки, рушники;

1. Розмірні показники серветок.

2. Настил тканини.

3. Нанесення розмірів серветки на залишки тканини. Розмір 20/20 см, 30/30 см.

4. Розкрій виробу.

5. Обробка бокових зрізів.

6. Оздоблення серветок: мереживом, стрічкою, бахрамою, інші матеріали для оздоблення. Вишивка. Чищення.

7. ВТО готового виробу.

8. Індивідуальне консультування.

05.05.2020 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 2. Столовий асортимент: скатертина, серветки, рушники;

1. Розмірні показники рушників.

2. Настил тканини.

3. Нанесення розмірів рушника на тканину. Розмір 40/60 см, 30/70 см.

4. Розкрій виробу.

5. Обробка бокових зрізів.

6. Оздоблення рушників. Чищення.

7. ВТО готового виробу.

8. Індивідуальне консультування.

06.05.2020 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 3. Нічна сорочка

1. Специфікація деталей сорочки.

2. Настил тканини.

3. Розкладка лекал на тканині.

4. Розкрій деталей виробу.

5. Перенесення контрольних ліній на симетричні деталі.

6. Обробка виточок, складок, делатей оздоблення.

07.05.2020 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 3. Нічна сорочка

1. Зметування бічних (рельєфних, тощо) зрізів.

Зметування деталей сорочки.

3. Обробка зрізів.

4. Зшивання деталей сорочки.

4. Підготовка сорочки

до примірки

5. Обробка горловини.

6. Обробка пройми та низу виробу. Чищення.

7. ВТО готового виробу.

08.05.2020 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 4. Виготовлення спідниці.

1. Ознайомлення з моделлю виробу, технічними умовами на виготовлення спідниць.

Специфікація деталей спідниці.

2. Настил тканини.

3. Розкладка лекал на тканині.

4. Обкрейдовування та розкрій деталей виробу.

5. Підготовка деталей крою (нанесення контрольних знаків, основних конструктивних ліній), перенесення лінії з однієї симетричної деталі на іншу.

6. Обробка виточок, складок, защипів, підрізів відповідно моделі.

12.05.2020 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 4. Виготовлення спідниці.

1. Обробка кишень, дрібних декоративних деталей (відповідно моделі).

2. Обробка шлиці. Волого–теплова обробка (розпрасування, запрасування, дублювання).

3. Обробка застібки (відповідно моделі).

4. Обробка верхнього зрізу спідниці поясом, обшивкою, корсажною стрічкою.

5. Обробка низу спідниці.

6. Кінцеве оздоблення виробу (ВТО готового виробу, пришивання фурнітури, тощо). Контроль якості готового виробу, усунення можливих дефектів.

7. Консультації

13.05.2020р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 5. Виготовлення штанів.

1. Асортимент тканин для виготовлення штанів.

2. Волокнистий склад тканин, властивості тканин для виготовлення штанів.

3. Прикладні та з’єднувальні матеріали для виготовлення штанів.

4. Асортимент та вимоги до якості фурнітури для виготовлення штанів.

5. Назва деталей та зрізів крою штанів. Напрям нитки основи на деталях крою.

6. Види і фасони штанів.

7. Конструктивні особливості деталей штанів в залежності від фасону.

8. Розмірні ознаки та прибавки, необхідні для конструювання штанів. Розрахунок та побудову класичних жіночих штанів.

14.05.2020 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 5. Виготовлення штанів.

1. Специфікація деталей штанів.

2. Ознайомлення з моделлю виробу, технічними умовами на виготовлення брюк.

3. Підготовка деталей крою до пошиття (нанесення контрольних знаків, основних конструктивних ліній), перенесення лінії з однієї симетричної деталі на іншу. Волого-теплова обробка половинок брюк.

4. Обробка виточок, складок.

5. З’єднання передніх половинок брюк з підкладкою (у жіночих брюках допускається обробка брюк без підкладки).

6. Обметування зрізів припусків на шов деталей.

15.05.2020 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 5. Виготовлення штанів.

1. Обробка різних видів кишень.

2. Обробка бічних та крокових швів.

3. Обробка застібки.

4. Обробка верхнього зрізу брюк (пришивним поясом, обшивками тощо).

5. Обробка середніх зрізів брюк.

6. Обробка дрібних деталей.

18.05.2020 р

Самостійне виконання робіт.

Тема 5. Виготовлення штанів.

1. Обробка низу брюк швом у підгин з відкритим зрізом.

2. Обробка низу брюк швом у підгин з закритим зрізом.

3. Обробка низу брюк манжетою.

4. Обробка петлі.

5. Кінцеве оздоблення виробу.

6. ВТО готового виробу.

7. Пришивання фурнітури.

8. Контроль якості готового виробу, усунення можливих дефектів.

9. Консультації

19.05.2020 р

Самостійне виконання робіт.

Тема 5. Виготовлення сукні нескладної технологічної обробки.

1. Асортимент тканин для виготовлення сукні. Волокнистий склад тканин. Властивості тканин для виготовлення сукні;

2. Прикладні та з’єднувальні матеріали для виготовлення сукні.

3. Назва деталей та зрізів крою сукні.

4. Напрямок нитки основи на деталях крою, види і фасони суконь.

5. Ознайомлення з моделлю виробу, з технічними умовами на виготовлення виробу.

6. Розкладка лекал на тканині, розкрій деталей.

7. Перевірка деталей крою.

8. Перевірка залишків тканини, що призначена для викроювання дрібних деталей.

9. Виконання копіювальних та прокладних строчок на деталях.

20.05.2020 р

Самостійне виконання робіт.

Тема 5. Виготовлення сукні нескладної технологічної обробки.

1. Підготовка сукні до першої примірки.

2. Зметування виточок, складок, деталей оздоблення.

3. Зметування бічних зрізів, ліфа з спідницею.

4. Вметування нижнього коміра в горловину.

5. З’єднання зрізів рукавів.

6. Підготовка сукні до другої примірки.

7. Вивчення крейдових ліній, що наносять закрійники в процесі проведення першої примірки.

8. Уточнення деталей виробу після першої примірки, їх волого-теплова обробка.

21.05.2020 р

Самостійне виконання робіт.

Тема 5. Виготовлення сукні нескладної технологічної обробки.

1. Обкрейдування та уточнення ліній, що змінилися під час примірки.

2. Обробка спинки.

3. Обробка пілочки (виточок, рельєфних швів, складок, кишень).

4. Обробка плечових швів.

5. Обробка бічних швів.

6. Зметування ліфа з спідницею.

7. Обробка рукавів, вметування рукавів в пройму.

8. Заметування низу виробу.

22.05.2020 р

Самостійне виконання робіт.

Тема 5. Виготовлення сукні нескладної технологічної обробки.

Кінцева обробка сукні.

1. Обробка низу рукава.

2. Вшивання рукавів в пройми.

3. З’єднання ліфа з спідницею.

4. Обробка низу виробу.

5. Кінцеве оздоблення виробу (виконання оздоблювальних робіт, обметування петель, пришивання фурнітури).

6. ВТО готового виробу.

7. Контроль якості готового виробу, усунення можливих дефектів.

8. Індивідуальні консультації.

25.05.2020 р

Самостійне виконання робіт.

Тема 6. Виготовлення халату нескладної технологічної обробки.

1. Асортимент тканин для виготовлення халату. Волокнистий склад тканин;

2. Прикладні та з’єднувальні матеріали для виготовлення халату.

3. Конструктивні особливості деталей халатів в залежності від фасону.

4. Розмірні ознаки та прибавки, необхідні для конструювання халатів.

5. Значення та види застібок, їх конструктивне оформлення.

6. Ознайомлення з моделлю виробу, з технічними умовами на виготовлення виробу.

7. Розрахунок та побудову креслення жіночого халату прямого силуету.

8. Асортимент та вимоги до якості оздоблювальних матеріалів та фурнітури для виготовлення халату.

9. Назва деталей крою халату, зрізи, їх назви.

26.05.2020 р

Самостійне виконання робіт.

Тема 6. Виготовлення халату 1. Перевірка деталей крою.

2. Перевірка залишків тканини, що призначена для викроювання дрібних деталей.

3. Виконання копіювальних та прокладних строчок на деталях.

4. Зметування виточок, складок, деталей оздоблення;

5. зметування бічних (рельєфних, тощо) зрізі.

6. Вметування коміра в горловину.

7. З’єднання зрізів рукавів.

8. Проведення примірки.

9. Розбір деталей виробу після примірки, їх волого-теплова обробка.

27.05.2020 р

Самостійне виконання робіт.

Тема 6. Виготовлення халату

1. Обкрейдування та уточнення ліній, що змінилися під час примірки.

2. Обробка спинки, пілочки.

3. Обробка плечових та бічних швів.

4. Обробка краю бортів.

5. Обробка коміра та з’єднання його з горловиною.

6. Обробка рукавів, вметування рукавів в пройму.

7. Заметування низу виробу.

8. Обробка кишень.

9. Консультації.

28.05.2020 р

Самостійне виконання робіт.

Тема 6. Виготовлення халату

1. Кінцева обробка халату.

2. Обробка низу рукав.

3. Вшивання рукавів в пройми.

4. Обробка низу виробу.

5. Кінцеве оздоблення виробу (виконання оздоблювальних робіт, обметування петель, пришивання фурнітури).

6. Контроль якості готового виробу, усунення можливих дефектів.

7. ВТО готового виробу.

8. Індивідуальні консультації.

29.05.2020 р

Самостійне виконання робіт.

Тема 7. Виготовлення блузи з застібкою нескладної технологічної обробки:

1. Визначення асортименту, волокнистого складу та властивостей тканин для виготовлення блузи.

2. Підбір оздоблювальних матеріалів та фурнітуру для блузи.

3. Ознайомлення з моделлю виробу, з технічними умовами на виготовлення виробу.

4. Властивості штучних та синтетичних тканин для виготовлення блузи.

5. Переваги та недоліки штучних та синтетичних тканин.

6. Види і фасони блуз.

7. Конструктивні особливості деталей блуз в залежності від фасону.

8. Розмірні ознаки та прибавки, необхідні для конструювання блуз.

01.06.2020 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 7. Виготовлення блузи з застібкою нескладної технологічної обробки.

1. Перевірка деталей крою.

2. Перевірка залишків тканини, що призначена для викроювання дрібних деталей.

3. Виконання копіювальних та прокладних строчок на деталях.

4. Зметування виточок, складок, деталей оздоблення.

5. Зметування бічних (рельєфних, тощо) зрізів.

6. Вметування нижнього коміра в горловину.

7. З’єднання зрізів рукавів.

8. Консультації.

02.06.2020 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 7. Виготовлення блузи з застібкою нескладної технологічної обробки.

1. Підготовка сукні до примірки.

2. Вивчення крейдових ліній, що наносять закрійники в процесі проведення примірки.

3. Розбір деталей виробу після першої примірки, їх волого-теплова обробка.

4. Обкрейдування та уточнення ліній, що змінилися під час примірки.

5. Обробка спинки.

6. Обробка пілочки.

7. Обробка плечових швів.

8. Обробка бічних швів.

9. Обробка застібки, коміра та з’єднання його з горловиною.

10. Обробка рукавів, вметування рукавів в пройму.

11. Заметування низу виробу.

12. Консультації.

03.06.2020 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 7. Виготовлення блузи з застібкою нескладної технологічної обробки.

1. Кінцева обробка блузи.

2. Обробка низу рукава.

3. Вшивання рукавів в пройми.

4. Обробка низу виробу.

5. Кінцеве оздоблення виробу (виконання оздоблювальних робіт, обметування петель, пришивання фурнітури).

6. Контроль якості готового виробу, усунення можливих дефектів.

7. ВТО готового виробу.

8. Консультації.

04.06.2020 р.

Самостійне виконання робіт.

Тема 8. Пошиття штор.

1. Підбір матеріалів для пошиття штор.

2. Розкрій деталей.

3.Пошиття штор, відповідно фасону.

4. Машинні строчки (крайові шви: у підгин із відкритим та закритим зрізами, окантувальними; з’єднувальні шви: зшивний, на ребро, з розпрасуванням).

5. Консультації.

05.06.2020 р.

Кваліфікаційна пробна робота

Коментарі

Анонім16 листопада 2020 р. о 18:23
"Коли мене познайомили з паном Лі Беном (Кредитним директором), я виходив на ринок як перший покупець житла. Мої потреби були дещо іншими, і у мене було багато запитань, перш ніж він надіслав мені мій лист попереднього затвердження , він покликав поговорити зі мною про те, що це означає і що може змінитися. Він зробив мене доступним майже будь-якої години за допомогою електронної пошти та текстових повідомлень, був дуже чуйним та обізнаним. Він також дуже прямий, я пояснив йому, якими були мої очікування щодо часу закриття та інших деталей. Він сказав, що виправдає ці очікування, але перевершив їх. Я так швидко закрив ріелтора, і продавець, звичайно, був у захваті від цього. Але як покупець я оцінив, що я пройшов цей процес коротко, але ретельно. Від попереднього затвердження до закриття - подорож була такою безшовною, і я вважаю себе щасливчиком, бо чув історії жахів про Інтернет. Я рекомендую контактну електронну адресу офіцера з питань кредитування Бен Лі: 247officedept@gmail.com & Whatsapp Номер: + 1-989-394-3740 кожному, хто шукає позику на будь-якому ринку. Все оброблялося в електронному вигляді доцільно та надійно.
ВідповістиВидалити
Відповіді

Додати коментар

Шукати в цьому блозі

Блог майстра виробничого навчання Ірини Кононенко

Волокна. Властивості. Догляд.

2. ПІДГИН «РУЛИКОМ»

3. ПІДГИН НА МАШИНІ

4. ПІДГИН «ЗИГЗАГОМ»

5. «ФАЛЬШИВИЙ» ПІДГИН

6. ОКРУГЛЕНИЙ ПІДГИН

7. ПРИКЛЕЄНИЙ ПІДГИН

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу